Господарське право (Business Law)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/108

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Документ
    Учасники відносин венчурного інвестування інноваційної діяльності: європейський досвід та українська правова дійсність
    (Право та інновації. – 2023. – № 2 (42). – С. 12-20, 2023) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.
    Наукова робота присвячена аналізу законодавчих та доктринальних підходів в європейських країнах щодо формування організаційно-правових форм здійснення венчурного інвестування інноваційної діяльності. Проаналізовано нормативні підходи щодо використання законодавцями Великої Британії, Німеччини, Франції, Голландії організаційно-правових форм юридичних осіб для здійснення досліджуваного виду діяльності.
  • Ескіз
    Документ
    Публічно-правові засоби інвестування малого та середнього інноваційного підприємництва в Європейському Союзі
    (Право та інновації. – 2020. – № 1 (29). – С. 7-13, 2020) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062
    Розглянуто питання визначення публічно-правових джерел інвестування малого та середнього інноваційного підприємництва в Європейському Союзі. Сучасний стан нормативного забезпечення дозволяє стверджувати, що до них варто відносити структурні фонди, якими є Європейський фонд регіонального розвитку та Європейський соціальний фонд, які, у рамках своїх програм здійснюють комплексне (поєднання публічного та приватного) інвестування інноваційного підприємництва. Зроблено висновок, що в ЄС інвестування малих та середніх підприємств не є однорідним, а значна їх частина стикаються з серйозними проблемами у доступі до інвестиційних ресурсів.
  • Ескіз
    Документ
    Shareholders agreement: comparative and legal analysis of the legislation and legal doctrine of Ukraine, EU countries and USA
    (Baltic Journal of Economic Studies. – 2018. - Vol. 4, No. 2. – Р. 288–300, 2018) Zhornokui, Yu. M.; Жорнокуй, Ю. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; Burlaka, O.; Бурлака, О.; ; Zhornokui, V. H.; Жорнокуй, В. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538
    Метою статті є проведення порівняльно-правового дослідження законодавчих актів, що встановлюють правову основу укладання та виконання угод акціонерів в окремих іноземних державах та Україні разом з презентацією шляхів вдосконалення відповідного законодавства України. Предметом дослідження є досвід у сфері правового регулювання укладання та виконання угод акціонерів у деяких іноземних державах та Україні. Дослідження ґрунтується на порівнянні укладання та виконання угод акціонерів в Україні, США, Росії та Заходній Європі (Італія, Швейцарія та Німеччина). Визначено переваги та недоліки угоди акціонерів методологію укладення і виконання та можливості реалізації відповідних зарубіжних практик (на основі порівняльно-правового аналізу конкретних положень цивільного законодавства України). Результати цього дослідження доведено з метою реалізації зарубіжного досвіду, пов'язаного з юридичним супроводом укладання договору акціонерів та виконання строгих цивільно-правових санкцій. Ці заходи застосовуються у разі порушень положень договору акціонерів. Зауважено, що відшкодування є найбільш ефективною і доречною санкцією на зобов'язання, що випливають з угод акціонерів, включаючи процедуру голосування в загальному засідання, затвердження формату голосування іншими акціонерами, координація дій, пов'язаних з управлінням, ключові моменти діяльності, реорганізації та ліквідації АТ у зв'язку з тим, що сума відшкодування визначається сторонами і не залежить від нанесеного збитку, не зменшується відповідно до судового рішення і може застосовуватися разом з іншими цивільно-правовими санкціями. Позитивний досвід розвитку правового підґрунтя для укладення та виконання угод акціонерів у певних іноземних державах свідчить про те, що правоохоронні процедури вимагають визначення відповідного правового характеру угоди, оскільки протягом тривалого часу ці документи використовувалися корпоративними сторонами. Порівняльний аналіз українських, європейських та американських законодавчих актів, що регулюють укладення та виконання угод акціонерів, став основою для подання деяких поправок.
  • Ескіз
    Документ
    Викуп акцій мажоритарним акціонером: за та проти
    (Підприємництво, господарство і право. - 2018. - № 6. - С. 30-34, 2018) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062
    Стаття присвячена аналізу положень законодавства та правової доктрини України і країн Європейського Союзу щодо розуміння змісту процедури викупу мажоритарним акціонером акцій міноритарних акціонерів відповідно до механізму squeeze out та sell out. Зазначено, що відповідна процедура не має одностайної підтримки в юридичній літературі в контексті порушення суб’єктивних прав міноритарних акціонерів у розрізі примусового позбавлення права власності на акції, які є об’єктом власності, що закріплено Конституцією та Цивільним кодексом України. Увага акцентована на трьох окремих процедурах викупу акцій міноритарних акціонерів: а) за результатами придбання значного пакета акцій товариства; б) придбання акцій приватного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій та в) придбання акцій публічного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій.
  • Ескіз
    Документ
    «Корпорація»: сучасний стан законодавства в Україні та Європейському Союзі
    (Підприємництво, господарство і право. - 2018. - № 1. - С. 13-17, 2018) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062
    Стаття присвячена порівняльному аналізу положень законодавства України, Німеччини, Франції та Англії щодо розуміння категорії «корпорація» та можливості її імплементації в національне законодавство нашої держави. Істотні відмінності між законодавством України та країн Європейського Союзу, що зумовлені історією їх розвитку і особливостями національного правопорядку, багато в чому пояснюють відсутність єдиного розуміння поняття «корпорації» та вживання його у різних значеннях, а також відсутність чіткого визначення організаційно-правових форм корпорацій.