Криміналістика (Criminalistics)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/132
Переглянути
34 результатів
Результати пошуку
Публікація Щодо визначення чинників, які негативно позначаються на ідентифікації особи за ознаками зовнішності під час розслідування(Теоретичні та прикладні проблеми судової експертизи і криміналістики : тези доп. учасників наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 вер. 2022 р.). – Харків: НДІ ППСН, 2022. – С. 41-43, 2022) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaВідзначено, що ідентифікація особи за ознаками зовнішності у кримінальних провадженнях дозволяє вирішувати основні тактичні завдання розслідування. Найефективнішими залишаються процесуальні способи ідентифікації особи, зокрема ті, що реалізуються під час пред’явлення особи для впізнання та проведення портретної експертизи. Розглянуто негативні чинники, які впливають на отримання прогнозованого результату.Публікація Криміналістична класифікація кримінальних правопорушень, пов’язаних із рейдерством, елементи їх криміналістичних характеристик(Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2022. – № 3 (99). – С. 242-252, 2022) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaУ статті обґрунтовано тезу про те, що проблеми рейдерства залишаються актуальними, незважаючи на політичну ситуацію, адже вони відрізняються високим рівнем суспільною небезпеки. Зокрема визначено, що наслідками протиправного поглинання та захоплення підприємств, сільськогосподарських земель, порушення прав їх засновників, учасників, акціонерів, членів, може стати відсутність перспективних пропозицій співпраці з зарубіжними партнерами щодо побудови взаємовигідних господарських відносин. Урешті-решт таке явище як рейдерство призводитиме не тільки до зниження авторитету українських підприємств, установ, організацій як учасників міжнародних економічних відносин, але й матиме різнопланові негативні прояви в економіко-соціальній сфері життєдіяльності суспільства. На підставі здійсненого аналізу емпіричних даних та положень чинного кримінального законодавства виокремлено групу кримінальних правопорушень, пов’язаних з рейдерством. Наголошено, що побудові групових криміналістичних методик мають передувати здійснення криміналістичної класифікації досліджуваних кримінальних правопорушень, а також елементів їх криміналістичних характеристик. На підставі такої класифікаційної підстави як предмет посягання здійснено криміналістичну класифікацію кримінальних правопорушень, пов’язаних з рейдерством. За результатами здійсненого аналізу слідчої та судової практики розслідування кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачено ст. 206-2 Кримінального кодексу України автором виокремлено типові елементи криміналістичної характеристики цього виду злочину та надано їм характеристику. Зокрема визначено, що елементами криміналістичної характеристики протиправного поглинання або захоплення майна підприємств, установ, організацій є обстановка вчинення злочину, спосіб і засоби його вчинення, сліди, особа злочинця. Наголошено, що розглянута проблематика досі залишається малодослідженою, а тому потребує подальших наукових напрацювань з урахуванням потреб правоохоронних і судових органів.Публікація Comprehensive study of traces found at the crime scene during the investigation of intentional damage to law enforcement property(Архів кримінології та судових наук. – 2021. – № 2 (4). – С. 87-94, 2021) Husieva, V. O.; Гусєва, В. О.; Vlada HusievaМета статті – визначення типових способів комплексного дослідження слідів, виявлених на місці події під час розслідування умисного знищення та пошкодження майна працівників правоохоронних органів.Публікація Особливості розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї(Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. - 2021. - № 3 (120). - С. 16-27, 2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaМета дослідження – на підставі аналізу слідчої та судової практики, а також наукових праць українських й іноземних вчених визначити типові тактичні завдання, що підлягають виконанню на початковому етапі розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, та особливості їх реалізації. Методологія. Для досягнення поставленої мети використано загальний діалектичний метод, а також спеціальні методи дослідження, зокрема: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, системно-структурний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на підставі аналізу наявних наукових праць за окресленим напрямом дослідження, а також матеріалів слідчої та судової практики розглянуто типові тактичні завдання, що підлягають виконанню на початковому етапі розслідування умисних вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї. Висновки. Обґрунтовано позицію, згідно з якою діяльність щодо розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, вирізняється високим рівнем складності, адже під час їх розслідування необхідно виконати комплекс тактичних завдань. Акцентовано, що до таких завдань належать: встановлення особи потерпілого, характеру події кримінального правопорушення, місця та часу вчинення кримінального правопорушення, способу вчинення кримінального правопорушення; дослідження знаряддя злочину; встановлення особи злочинця та мотивів вчинення злочину. Констатовано, що тактичні завдання залежать від слідчої ситуації, яка склалася, спрямовані на перевірку чи спростування слідчих версій. Реалізація тактичних завдань під час розслідування можлива шляхом проведення комплексу слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) і процесуальних дій, а також окремих заходів забезпечення кримінального провадження. У контексті цього дослідження запропоновано найефективніші дії, які слід здійснювати, а також визначено деякі їхні можливості.Публікація Проблеми ідентифікації особи за ознаками зовнішності під час розслідування кримінальних правопорушень(Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. - 2021. - Вип. 2 (24). - С. 109-122, 2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaІдентифікацію особи (як одне з основних тактичних завдань розслідування) здійснюють за різними підставами (зокрема, за ознаками зовнішності). Правоохоронні органи застосовують як процесуальні (пред’явлення особи для впізнання та портретну експертизу), так і непроцесуальні способи такої ідентифікації. Мета статті — визначити типові проблеми, що виникають під час здійснення ідентифікації особи за ознаками зовнішності, і розробити рекомендації щодо їх усунення та запобігання їм. Використано комплекс загальнонаукових методів, а саме: системний підхід визначає застосування цих методів і дає змогу вивчити порушені проблеми; діалектичний метод — установити цілі дослідження в динаміці та взаємозв’язку, з’ясувати суб’єктивні й об’єктивні проблеми ідентифікації особи; логічний метод і метод узагальнення — сформулювати рекомендації щодо усунення типових помилок слідчої та експертної практики. Установлено, що пред’явлення особи для впізнання належить до тих слідчих (розшукових) дій, результати яких за доказовим значенням неможливо здобути в інший спосіб. Основні проблемні питання, які виникають у разі пред’явлення особи для впізнання, класифіковано у дві групи: суб’єктивні (які можна вирішити шляхом підвищення професійної компетентності сторони обвинувачення) й об’єктивні (яких складно позбутися, хоча іноді вони унеможливлюють проведення такої слідчої (розшукової) дії). Наголошено, що низька якість порівняльних зразків унеможливлює вирішення ідентифікаційних завдань під час проведення портретної експертизи. Доведено, що основним завданням сторони обвинувачення є надання порівняльних матеріалів високої якості, із дотриманням певних вимог, а за потреби — залучення судових експертів відповідного фаху.Публікація Перспективи впровадження зарубіжного досвіду використання ДНК-обліків у практику України(Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2021. – № 2 (119). – С. 121-131, 2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaМета дослідження – аналіз зарубіжного досвіду використання ДНК-обліків під час розслідування кримінальних правопорушень й обґрунтування можливості та доцільності його застосування в Україні. Методологія. Для досягнення поставленої мети використано спеціальні методи дослідження, а саме: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, системно-структурний і метод прогнозування. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на підставі аналізу міжнародних правових актів, нормативно-правових актів деяких зарубіжних країн, а також наукових праць вітчизняних та іноземних вчених визначено основні дискусійні питання, що стосуються наповнення, функціонування та використання обліків генетичних ознак людини в Україні. За результатами аналізу сформульовано пропозиції щодо усунення визначених проблемних питань, а також реформування законодавства в контексті досліджуваного питання. Висновки. Обґрунтовано наукову позицію стосовно того, що ефективним способом розв’язання проблемних питань, пов’язаних із функціонуванням і використанням генетичних обліків людини в Україні є вивчення та впровадження передового іноземного досвіду, адже більшість країн почали формувати обліки ще наприкінці попереднього століття. Доведено, що реформування й удосконалення практики наповнення, функціонування та санкціонованого використання обліків генетичних ознак людини має здійснюватися шляхом прийняття спеціального закону. Акцентовано, що в процесі визначення ДНК-профілів категорій осіб, які підлягають реєстрації в обліку генетичних ознак людини, слід спрямувати увагу на безвісно відсутніх особах, а також на тих, кого внаслідок наявності психічних розладів чи старечої деменції неодноразово розшукували органи Національної поліції за фактом їх безвісного зникнення. Констатовано, що розроблення та впровадження законопроєкту мають цілком узгоджуватися зі стратегією розвитку правоохоронних органів, а витрати на реалізацію всіх законодавчих ініціатив повинні закладатися в державний бюджет відповідного року.Публікація Криміналістичне забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, учинених проти працівників правоохоронних органів : поняття і складові(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2021. – № 3 (94). – С. 243-253, 2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaВисвітлено особливості криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, вчинених проти працівників правоохоронних органів. Зокрема, сформульовано дефініцію вказаного поняття як наукової та прикладної категорії криміналістичної науки. Охарактеризовано такі складові елементи криміналістичного забезпечення розслідування кримінальних правопорушень досліджуваного виду, як нормативно-правове, організаційно-кадрове, навчально-методичне, техніко-криміналістичне та інформаційно-довідкове забезпечення.Публікація Перспективи впровадження зарубіжного досвіду використання ДНК-обліків у практику України(Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2021. – № 2 (119). – С. 121-131, 2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaМета дослідження – аналіз зарубіжного досвіду використання ДНК-обліків під час розслідування кримінальних правопорушень й обґрунтування можливості та доцільності його застосування в Україні. Методологія. Для досягнення поставленої мети використано спеціальні методи дослідження, а саме: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, системно-структурний і метод прогнозування. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на підставі аналізу міжнародних правових актів, нормативно-правових актів деяких зарубіжних країн, а також наукових праць вітчизняних та іноземних вчених визначено основні дискусійні питання, що стосуються наповнення, функціонування та використання обліків генетичних ознак людини в Україні. За результатами аналізу сформульовано пропозиції щодо усунення визначених проблемних питань, а також реформування законодавства в контексті досліджуваного питання. Висновки. Обґрунтовано наукову позицію стосовно того, що ефективним способом розв’язання проблемних питань, пов’язаних із функціонуванням і використанням генетичних обліків людини в Україні є вивчення та впровадження передового іноземного досвіду, адже більшість країн почали формувати обліки ще наприкінці попереднього століття. Доведено, що реформування й удосконалення практики наповнення, функціонування та санкціонованого використання обліків генетичних ознак людини має здійснюватися шляхом прийняття спеціального закону. Акцентовано, що в процесі визначення ДНК-профілів категорій осіб, які підлягають реєстрації в обліку генетичних ознак людини, слід спрямувати увагу на безвісно відсутніх особах, а також на тих, кого внаслідок наявності психічних розладів чи старечої деменції неодноразово розшукували органи Національної поліції за фактом їх безвісного зникнення. Констатовано, що розроблення та впровадження законопроєкту мають цілком узгоджуватися зі стратегією розвитку правоохоронних органів, а витрати на реалізацію всіх законодавчих ініціатив повинні закладатися в державний бюджет відповідного року.Публікація Окремі проблеми формування та використання криміналістичних обліків під час розслідування кримінальних правопорушень(Розвиток науки і техніки: проблеми та перспективи: зб. тез Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. з нагоди відзначення Дня науки - 2021 в Україні (м. Київ, 20 трав. 2021 р.). – Київ, 2021. – С. 101-103, 2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaОкреслено окремі питання розслідування кримінальних правопорушень, а саме проблеми, що виникають під час формування та використання их обліків.Публікація Окремі аспекти розслідування кримінальних правопорушень проти авторитету органів державної влади у сфері правоохоронної діяльності(Харківський національний університет внутрішніх справ: 20 років у статусі національного : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 2 берез. 2021 р.). – Харків : ХНУВС, 2021. – С. 214-217, 2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaРозглянуто окремі аспекти розслідування кримінальних правопорушень проти авторитету органів державної влади у сфері правоохоронної діяльності.