Кримінально-процесуальне право (Criminal and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/128
Переглянути
45 результатів
Результати пошуку
Документ Застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні: проблеми теорії та практики : монографія(Харків : Панов, 2020. - 576 с., 2020) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673Монографію присвячено вивченню і розв’язанню теоретикоприкладних проблем, пов’язаних із застосуванням запобіжних заходів. У роботі крізь призму правозастосовних реалій розкрито сутність та порядок застосування неізоляційних та ізоляційних запобіжних заходів. На підставі комплексного дослідження чинного кримінального процесуального законодавства виявлено недоліки правового регулювання процесуального порядку застосування запобіжних заходів та запропоновано шляхи їх усунення. Видання адресоване фахівцям у сфері кримінального процесу, викладачам, ад’юнктам, аспірантам, студентам і курсантам вищих юридичних навчальних закладів, а також юристампрактикам.Документ Обмін військовополонених під час кримінального провадження: окремі питання(Злочинність і протидія їй в умовах війни: глобальний, регіональний та національний виміри: зб. доп. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 12 квіт. 2023 р.). – Харків: ХНУВС, 2023. – С. 227-229, 2023) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673Зауважено, що в умовах війни не може бути легких рішень, і механізм заочного кримінального провадження щодо військовополонених та звільнення від відбування їх покарання запроваджено законодавцем не з метою «легалізації безкарності», а, перш за все, задля забезпечення можливості обміну та звільнення українських військових.Публікація Пам’ятка для випускників закладів вищої освіти МВС України з документування злочинів, пов’язаних із збройною агресією РФ проти України [: практичний посібник](Харків : ХНУВС, 2023. - 42 с., 2023) Харківський національний університет внутрішніх справ; Моргунов, О. А.; Morhunov, O. A.; Музичук, О. М.; Muzychuk, O. M.; Романюк, В. В.; Romaniuk, V. V.; Кікінчук, В. В.; Kikinchuk, V. V.; Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; Віталій Романюк; Орлов Юрій Володимирович; Тетяна Фоміна; Пчеліна Оксана Василівна; Сокуренко, В. В. - редактор; Сокуренко, В. В.; Невядовський, В. О.У практичному посібнику на допомогу молодому працівнику Національної поліції України зібрано матеріал, який буде корисним під час здійснення кваліфікації та проведення досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних із збройною агресією РФ проти України. Значну увагу приділено опису необхідних практичних дій поліцейського та їх алгоритмів у типових ситуаціях службової діяльності під час досудового розслідування воєнних та пов’язаних із ними злочинів.Документ Окремі аспекти застосування запобіжного заходу у вигляді передання неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого під нагляд(Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : зб. матеріалів ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2016 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2016. – С. 175-177, 2016) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673Зазначено, що до неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, окрім загальних запобіжних заходів, можливо застосування передання під нагляд батькам, опікунам, піклувальникам або адміністрації дитячої установи, в якій виховується неповнолітній. Цей запобіжний захід є більш м’яким, порівняно з тими, які застосовуються до дорослих підозрюваних, обвинувачених. Тому у законі повинно бути пряме посилання на пріоритет застосування саме передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд.Документ Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану: науково-практичний коментар Розділу IX-1 Кримінального процесуального кодексу України: видання 4: (станом на 30 грудня 2022 р.)(Дніпро - Львів - Одеса - Харків, 2023) Гловюк, І. В.; Hloviuk, I. V.; Дроздов, О. М.; Drozdov, O. M.; Тетерятник, Г. К.; Teteriatnyk, H. K.; Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673; Рогальська, В. В.; Rohalska, V. V.; Завтур, В. А.; Zavtur, V. A.Пропонується науково-практичний коментар Розділу IX-1 Кримінального процесуального кодексу України станом на 30.12.2022 року.Публікація Основи кримінального процесу : навчальний посібник(Харків : ХНУВС, 2023. – 140 с., 2023) Пчеліна, О. В.; Pchelina, O. V.; Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; Романюк, В. В.; Romaniuk, V. V.; Глобенко, Г. І.; Globenko, G. I.; Віталій Романюк; Тетяна Фоміна; Пчеліна Оксана Василівна; Геннадій ГлобенкоУ навчальному посібнику висвітлено основні питання щодо здійснення кримінального провадження, що розкрито з урахуванням чинного кримінального процесуального законодавства станом на 1 червня 2022 року. Видання відповідає програмі навчальної дисципліни «Основи кримінальної процесуальної діяльності». Розраховано на курсантів, студентів, слухачів та викладачів вишів юридичної спрямованості всіх форм навчання.Документ Differentiation of a Criminal Procedural form as a Condition of Development of Modern Legislation(Amazonia Investiga. – 2020. – Vol. 9, Issue 28 (April). – P. 386-393, 2020) Fomina, T. H.; Фоміна, Т. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673; Globenko, G. I.; Глобенко, Г. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1533-9213; Melnyk, O.; Мельник, О.; Melnyk, V. V.; Мельник, В. В.Вивчено сучасний стан диференціації кримінальної процесуальної форми як однієї з умов розвитку законодавства. Приведено наукові точки зору стосовно тлумачення поняття «кримінальна процесуальна форма» та «диференціація процесуальної форми», що дало змогу констатувати про відсутність єдності їх розуміння. Праворозуміння сутності кримінальної процесуальної форми має не лише теоретичне, а й прикладне значення, оскільки: по-перше, вона є запорукою досягнення завдань кримінального провадження; по-друге, виступає гарантією реалізації засад кримінального процесу та дотримання прав учасників провадження; по-третє, її порушення тягне за собою визнання доказів не допустимими. З огляду на це в сучасних умовах розвитку кримінального процесуального законодавства важливого значення набувають диференційовані форми досудового розслідування та судового провадження. Останні також виступають додатковою гарантією для окремої категорії осіб (наприклад, неповнолітніх, осіб, які вчинили суспільно-небезпечне діяння в стані неосудності тощо). З урахуванням аналізу КПК України виділено особливі та спеціальні диференційовані форми досудового розслідування і судового провадження.Документ Особливості обрання запобіжного заходу під час розслідування кримінальних правопорушень у сфері домашнього насильства : науково-методичні рекомендації(Київ, 2021. - 63 с., 2021) Цуцкірідзе, М. С.; Tsutskiridze, M. S.; Романюк, В. В.; Romaniuk, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6077-4591; Гайду, С. В.; Haidu, S. V.; Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673; Бурлака, В. В.; Burlaka, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5202-9134; Мартовицька, О. В.; Martovytska, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4483-861X; Тарасенко, О. С.; Tarasenko, O. S.; Хань, О. О.; Khan, O. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9912-1547; Романов, М. Ю.; Romanov, M. Yu.У науково-методичних рекомендаціях з урахуванням міжнародно-правових актів, зокрема, Стамбульської конвенції, та положень національного законодавства висвітлено особливості обрання запобіжного заходу під час розслідування злочинів, пов’язаних з домашнім насильством. Надано практичні рекомендації щодо оцінки ризиків імовірної негативної поведінки особи, яка підозрюється вчиненні злочину, пов’язаного з домашнім насильством. Розкрито особливості обрання запобіжного заходу під час розслідування злочинів, пов’язаних з домашнім насильством. Висвітлено позитивний міжнародний досвід з досліджуваної проблематики.Документ Критерії визначення слідчим суддею, судом розміру застави під час кримінального провадження(Слово Національної школи суддів України. – 2019. – № 1 (26). – С. 141-152, 2019) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673На підставі аналізу практики ЄСПЛ, а також національного кримінального процесуального законодавства формулюються критерії визначення розміру застави під час обрання запобіжного заходу. Розкривається зміст виключних випадків, що дають змогу призначати заставу в розмірі, який перевищує максимальну межу, визначену у частині п’ятій ст. 182 КПК України. Аналізується питання щодо необхідності підтвердження легальності грошей, внесених у якості застави. Вказано на необхідність перегляду національних положень щодо закріплення обов’язку слідчого судді, суду під час вирішення питання про визначення розміру застави враховувати інформацію про джерело доходів підозрюваного, обвинуваченого.Документ Визначення місця виконання домашнього арешту: теоретичні та практичні аспекти(Вісник кримінального судочинства. – 2019. – № 1. – С. 84-91, 2019) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673Анотація. У чинному КПК України домашній арешт закріплено як один із видів запобіжних заходів. Аналіз статистичних даних щодо обрання домашнього арешту у 2013–2017 рр. засвідчив факт збільшення кількості випадків його застосування з 13,6% до 23,5% від загальної кількості обраних запобіжних заходів. Такі показники свідчить про поступово зростаючу довіру практичних працівників до введеного у 2012 році запобіжного заходу. Натомість, у практичній діяльності залишається ряд спірних питань, які вимагають окремого вивчення, зокрема, визначення місця виконання домашнього арешту. Мета статті полягає у розкритті питань щодо визначення місця виконання домашнього арешту та доцільності з’ясування думки осіб, які проживають разом із підозрюваним, обвинуваченим під час обрання цього виду запобіжного заходу. Зроблено висновок, що згідно з діючим кримінальним процесуальним законодавством місцем виконання домашнього арешту вважається житло підозрюваного, обвинуваченого у разі, коли він: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації. Вказано, що проблемним з практичного погляду є питання визначення місця домашнього арешту, коли підозрюваний захворів і його слід госпіталізувати. У зв’язку з цим наголошено на необхідності закріплення у КПК України положення про те, що у разі госпіталізації підозрюваного, обвинуваченого тимчасовим місцем утримання його під домашнім арештом слід уважати лікувальну установу. Окремо вивчено питання щодо дій слідчого судді, суду у випадку, коли власник житла заперечує проти того, щоб його житло було використано як місце виконання домашнього арешту. Обґрунтовано позицію, що у такому випадку слідчий суддя, суд повинен урахувати всі обставини, викладені у ст. 178 КПК України, а також позицію власника житла та осіб, які проживають разом із підозрюваним, обвинуваченим. Крім того, повинно бути з’ясовано, в яких відносинах перебувають співмешканці житла. З урахуванням усіх обставин слідчий суддя, суд обирає або домашній арешт, або інший запобіжний захід.