Кримінально-процесуальне право (Criminal and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/128
Переглянути
25 результатів
Результати пошуку
Публікація Сіднейська декларація про принципи судової експертизи(Актуальні питання судової експертизи і криміналістики : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. з нагоди 100-річчя від дня народж. М. С. Романова (м. Харків, 17 трав. 2024 р. ). – Харків, 2024. – С. 300-302, 2024) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; Михайло ЩербаковськийВикладено зміст документа, складеного провідними закордонними вченими в галузі судової експертизи, у якому наведено визначення та сім принципів науки про судову експертизу.Документ Оцінка результатів експертного дослідження на підставі ймовірнісного підходу (за матеріалами закордонних публікацій)(Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. наук. пр. - Харків: Право, 2023. - Вип. 1( 30). - С. 50-69, 2023) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; Проценко , А.; Protsenko, A.Проаналізовано генезис процесуальних і наукових засад сучасних закордонних стандартів оцінки результатів судово-експертних досліджень. Уточнено джерела невизначеності, що обумовлюють неоднозначні експертні висновки. Обґрунтовано необхідність застосування ймовірнісного (баєсівського) підходу до формулювання відповідей експертів. Досліджено стандарти оцінки експертних доказів у світі в різний час (загального визнання Frye standard, обґрунтування та перевірки Daubert standard, правдоподібності поза розумним сумнівом). Акцентовано, що надання ймовірних висновків експерта обумовлено континуумом невизначеностей, джерелом яких є особливості утворення слідів правопорушень і способи збирання слідів на місці події, рівень розвитку експертних знань і методики експертного дослідження, інтерпретування і оцінка результатів експертизи. Для формування переконання експерта в результатах дослідження запропоновано статистичний баєсівський метод установлення відношення правдоподібності, що дає змогу оцінити значущість версій, висунутих експертом, та є підставою для ухвалення судом обґрунтованого рішення. Імовірнісний підхід запропоновано застосовувати як до оцінки випадкового збігу ознак у разі ідентифікації об’єктів експертизи та можливих помилок лабораторних випробувань, так і до інтерпретування експертом здобутих результатів.Документ Слідчі та експертні помилки, що обумовлюють недопустимість експертного висновку(Теоретичні та прикладні проблеми судової експертизи і криміналістики : тези доп. учасників наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 вер. 2022 р.). – Харків: НДІ ППСН, 2022. – С. 37-40, 2022) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Відзначено, що висновок експерта як процесуальне джерело доказів має бути оцінений з урахуванням належності, допустимості та достовірності, що закріплено законодавцем для кожного доказу. Виявлення відсутності або наявності порушень КПК України при проведенні експертизи впливає навизначення допустимості висновку експерта. Порушення, що призвели до визнання експертного висновку недопустимим, найчастіше безпосередньо обумовлені помилками в діях слідчого та експерта під час призначення та провадження експертизи. Експертні помилки поділяються на нормативно-правові (в т.ч. процесуальні), методологічні і операційні. Помилки, що обумовлюють недопустимість експертного висновку, доцільно класифікувати за двома підставами: відповідно до етапів проведення експертизи та тяжкістю наслідків.Документ Неспеціальні знання у кримінальному судочинстві(Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу в умовах воєнного стану: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 листоп. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. – С. 436-439, 2022) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Визначено, що до неспеціальних знань у кримінальному судочинстві, якими мають володіти професійні учасники кримінального процесу, відносяться знання у юридичній сфері, побутові та такі, що відповідають державному стандарту повної середньої освіти.Документ Співвідношення спеціальних знань з уміннями та навичками(Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. до 100-річчя від дня народження проф. М. В. Салтевського (м. Харків, 8 листоп. 2017 р.). – Харків: ХНУВС, 2017. – С. 225-226, 2017) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Відзначено, що знання, вміння і навички – невіддільні і функціонально зв’язані частини будь-якої цілеспрямованої діяльності, вони взаємопов'язані, але різні категорії. Навички та вміння виробляються, розвиваються на основі знань, а потім використовуються із застосуванням вже наявних знань для розв'язання певних завдань. Вміння та навички характеризують здатність обізнаної особи застосовувати знання, якими вона володіє. Запропоновано важати зайвим включення в поняття "спеціальних знань" вмінь та навичок.Документ Особливості одночасного допиту декількох експертів(Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2017. – № 2 (78). – С. 309-314, 2017) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Розглянуто проблеми одночасного допиту двох і більше експертів, які проводили експертні дослідження й дали висновки, що містять розбіжності. Проаналізовано процесуальні умови, організаційні заходи й тактика одночасного допиту експертів.Документ Оцінка наукової обгрунтованості експертного дослідження(Актуальні питання досудового розслідування та тенденції розвитку криміналістичної методики : тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 21 листоп. 2018 р.). – Харків: ХНУВС, 2018. – С. 215-217, 2018) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Розглянуто питання, яким чином здійснювати оцінку наукової обґрунтованості експертного дослідження ініціатором проведення експертизи і хто є її суб’єктом. Наведено непроцесуальний та процесуальний способи рішення цієї проблеми.Документ Стандарт достовірності висновку експерта у кримінальному процесі(Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2021. – Вип. 3 (25). – С. 21-39, 2021) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311Виокремлено процесуальні (належність та допустимість) і гносеологічні (доброякісність об’єктів, правильність вихідних даних, застосована затверджена методика дослідження) умови та критерії (гносеологічні — науково-методичне й ло- гічне обґрунтування умовиводів експерта, процесуальні — узгодженість з іншими матеріалами провадження), які визначають достовірність висновку експерта. Метою статті є аналізування думок науковців щодо до- стовірності доказів загалом і висновку експерта зокрема; з’ясування обставин, що передують висновку експерта й зумовлюють його достовірність; виокремлення гносеологічних і процесуальних критеріїв цієї характеристики та формулювання стандарту, згідно з яким достовірність експертного висновку можна визначити за результатами проведеного дослідження. Науково-методичне обґрунтування містить загальне й конкретне обґрунтування результатів дослідження поданих на експертизу об’єктів. Логічним обґрунтуванням є аргументування проміжних і остаточних висновків експерта. Критерій процесуальної достовірності висновку експерта полягає в його несуперечності, узгодженості з рештою доказів. Для визначення відповідності висновку експерта об’єктивній дійсності рекомендовано застосовувати стандарт доказування «поза розумним сумнівом». Стандарт достовірності висновку експерта означає, що умови належності й допустимості висновку дотримано; на експертизу подано доброякісні об’єкти; умовиводи експерта обґрунтовано загальними науково-методичними положеннями й заснованими на них результатами конкретного експертного дослідження, логічно аргументовано, узгоджено з рештою доказів кримінального провадження та визнано відповідними поза розумним сумнівом фактичним обставинам правопорушення.Документ Evidentiary problems in the investigation of corruption crimes in Ukraine(Amazonia Investiga. - 2020. - Vol. 9, Issue 32. - P. 117-124, 2020) Shcherbakovskyi, M. H.; Щербаковський, М. Г.; Stepaniuk, R. L.; Степанюк, Р. Л.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Kikinchuk, V. V.; Кікінчук, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384; Oderii, O. V.; Одерій, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6999-4387; Svyrydova, L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6667-2852Борьба с коррупцией в Украине является одной из главных задач правоохранительных органов. Однако процесс доказывания по уголовным делам о коррупционных преступлениях сопровождается проблемами, которые негативно влияют на качество досудебного расследования. Целью статьи является выявление и изучение типичных следственных ошибок и разработка рекомендаций по надлежащему применению средств и способов доказывания по уголовным делам о коррупционных преступлениях с учетом норм национального законодательства и международных критериев обеспечения прав человека в уголовном процессе. Для достижения данной цели были произведены сравнительный и системно-структурный анализ международных и отечественных нормативно-правовых актов и решений судов, выборочное изучение материалов уголовных дел о коррупционных преступлениях. Установлено, что процесс доказывания по делам о коррупционных преступлениях в Украине будет полностью соответствовать международным стандартам обеспечения прав человека при условии соблюдения оперативными сотрудниками, следователями и прокурорами критерия допустимости доказательств, особенно при использовании негласных мероприятий. Следственные ошибки, которые имеют место на стадии досудебного расследования по данной категории уголовных дел, приводят к ограничению прав и свобод человека и заключаются в существенных нарушениях уголовного процессуального закона при собирании, проверке и оценке доказательств, а также при открытии собранных материалов стороне защиты. Предотвращение таких нарушений требует строгого соблюдения общих требований к проведению негласных мероприятий, сформулированных в решениях Европейского суда по правам человека и отечественных судебных инстанций. При доказывании нужно учитывать доктрину «fruit of the poisonous tree» о недопустимости доказательств, производных от материалов, собранных с нарушениями закона. Следует своевременно обеспечивать стороне защиты доступ к материалам негласных мероприятий, в том числе документам, которые выступали основанием для их проведения. Важно не допускать действий, которые расцениваются как провокация (подстрекательство) подозреваемого к совершению коррупционного преступления.Публікація Проблемы применения судебной молекулярно-генетической экспертизы в уголовном производстве Украины(Georgian medical news = Медицинские новости Грузии. - Тбилиси - New York, 2019. - № 5 (290). - С. 157-163, 2019) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; Щербаковский, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; Щербаковський, М. Г.; Кикинчук, В. В.; Kikinchuk, V. V.; Кікінчук, В. В.; Лапта, С. П.; Lapta, S. P.; Гусева, В. А.; Husieva, V. O.; Гусєва, В. О.; Vlada Husieva; Степанюк Руслан; Михайло ЩербаковськийЦель исследования – анализ эффективности использования возможностей судебной молекулярно-генетической экспертизы для решения задач уголовного производства в Украине. Проведен юридический анализ нормативно-правовых актов, регулирующих уголовно-процессуальную и судебно-экспертную деятельность в Украине, с позиции выявления правовых проблем использования молекулярно-генетической экспертизы в уголовном судопроизводстве. Установлено, что эффективность применения результатов молекулярно-генетической экспертизы в уголовном производстве Украины может быть повышена при условии решения ряда правовых, организационных, методических и процессуальных проблем.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »