Кримінально-процесуальне право (Criminal and Procedure Law)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/128

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Публікація
    Генезис діяльності органів дізнання Національної поліції України щодо питань досудового розслідування кримінальних проступків
    (Право.ua. - 2024. - № 3. - С. 116-124, 2024) Хань, О. О.; Khan, O. O.; Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; Хань Олександр; Олександр Юхно
    У статті на ретроспективному рівні здійснено дослідження історичного запровадження і удосконалення теоретичних, законодавчих та правозастосовних проблемних питань щодо особливостей створення основ і правововї бази інституту дізнання, його структурних підрозділів і здійснення досудового розслідування кримінальних проступків з розслідування таких видів кримінальних правопорушень на теренах і при різних системах влади на відповідних історичних етапах розвитку України. Окремо акцентовано увагу і досліджено наявну історичну практику запровадження діяльності, ліквідаціїі та поновлення органів дізнання, а також суспільну і відомчу мотивацію щодо прийняття вказаних рішень. На підставі результатів дослідження здійснено розподіл запровадження органів дізнання в правоохоронній сфері на історичні етапи його діяльності. Особливу увагу приділено щодо сучасної діяльності органів дізнання, починаючи з 2020 року, коли в національне кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство було запроваджено інститут кримінальних проступків та в досудовое розслідування було введено посади дізнавачів і начальників органів дізнання та підняті питання щодо наявних проблем у їх організаційній і процесуальній діяльності. Окремо досліджено специфіку діяльності органів дізнання в умовах воєнного стану, зміни кримінального і процесуального законодавства на вказаний період та певні результати і проблемні питання, які можуть виникати також й у повоєнній мирній перспективі. Окреслено історичний і сучасний стан та напрями перспективних наукових досліджень у розглянутій сфері. За результатами дослідження надано пропозиції і рекомендації щодо вирішення наявних проблемних питань з теоретичних, законодавчих, організаційних та правозасосовних питань удосконалення діяльності органів дізнання, прав і повноважень дізнавачів та керівників органів дізнання Національної поліції України.
  • Ескіз
    Публікація
    Problematic Issues Of Forensic Ballistics And Forensic Explosives Science During Pre-Trial Investigation Of Crimes In Peacetime, Wartime And Post-War Perspectives
    (Архів кримінології та судових наук. – 2024. – № 1 (9). – С. 68-83, 2024) Yukhno, O. O.; Юхно, О. О.; Penzieva, K. M.; Пензєва, К. М.; Олександр Юхно
    У статті на ретроспективному рівні розглянуто основи судової балістики та криміналістичного вибухознавства, тенденції та причини розповсюдження в незаконний обіг вогнепальної, зброї, бойових припасів і вибухових речовин в мирному передвоєнному стані, а також з початку військових дій в зоні дії Антитерористичної операції і Операції об’єднаних сил, а також у сучасному воєнному стані та визначено тенденції з прогнозуванням у повоєнній перспективі. При цьому проаналізовано чинне національне кримінальне та кримінально процесуальне законодавство і зміни до нього щодо кваліфікації і особливостей розслідування таких видів злочинів у різні періоди та тенденції його застосування і співвідношення запровадження у правозастосовну діяльність слідчими, дізнавачами, прокурорами на досліджуваних етапах, зокрема при порівнянні мирного довоєнного часу та воєнного стану. За результатами дослідження з’ясовано, що при воєнному стані кількість фактів незаконного обігу вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин залишається значною через великий витік їх з деокупованих населених пунктів, з місць ведення бойових дій і військових операцій, при логістиці їх доставлення та в окремих випадках пов’язаних із зловживанням чи халатністю окремих керівників військових частин, їх матеріально відповідальних осіб при порушенні порядку обліку та недоліків при списанні такого військового майна. Констатовано, що у зв’язку з вказаним, а також за результатами незаконних повітряних обстрілів авіацією, ракетними і артилерійськими системами місць постійного проживання громадян, навчальних, розважальних та інших закладів, місць відпочинку та цивільних об’єктів інфраструктури населених пунктів України і транспортних засобів з цивільним населенням, значно зросла кількість призначення експертних судово-балістичних та з криміналістичного вибухознавства досліджень у зв’язку з чим, відповідно зросло навантаження на експертів з проведення вказаних експертиз, що вимагає додаткові завдання перед керівництвом експертних установ щодо збільшення кількості такої категорії експертів та відповідно й для проведення почеркознавчих та судово-бухгалтерських експертиз, оскільки при ведені вказаних обліків озброєння зацікавлені особи заповнюють відповідні бланки службових документів власноручно. Охарактеризовано особливості дій слідчих, дізнавачів, з метою врахування і дотримання ними відповідних криміналістичних і балістичних методів і методик щодо огляду місць події з метою повного і якісного виявлення, фіксування, вилучення і оцінювання вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин, їх елементів і рештків та інших об’єктів які виявлені правоохоронцями після вказаних обстрілах, що підтверджують такі факти і результати розслідування по яким будуть скеровані до Міжнародного кримінального суду чи трибуналу. Наголошено, що важливими залишаються питання підготовки до проведення досліджених видів експертиз, зокрема й з належної постановки запитань, враховуючи воєнний стан і застосування специфічної військової техніки, ракет, снарядів, що не досліджувалось у мирний час і вимагає використання додаткових спеціальних знань та вирішення проблемних питань підвищення ефективності взаємодії між працівниками зацікавлених міністерств і відомств. За результатами дослідження напрацьовані пропозиції і рекомендації, які підвищать ефективність досудового розслідування та проведення експертних досліджень у розглянутому перспективному напрямі.
  • Ескіз
    Публікація
    Проблемні питання запровадження інституту дізнання в досудове розслідування в мирному і воєнному стані
    (Наше право. - 2024. - № 2. - С. 94-102, 2024) Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; Хань, О. О.; Khan, O. O.; Олександр Юхно; Хань Олександр
    У статті на ретроспективному рівні розглянуто генезис створення і запровадження у чинне національне кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство правового інституту кримінальних проступків і введення у досудове слідство Національної поліції України органів дізнання та відповідно посад дізнавачів і начальників органів дізнання. У ході дослідження підтверджена доцільність і необхідність таких нововведень у закон про кримінальну відповідальність України та Кримінальний процесуальний кодекс України. Констатовано, що складність виконання завдань дізнавачів, як і слідчих, значно посилюється і обумовлюється, особливо при їх діяльності в умовах воєнного стану. Досліджено тенденцію і практику виявлення кримінальних проступків після запровадження органів дізнання в мирний час та, зокрема, при протидії кримінальним проступкам, зокрема й використання досвіду при забезпеченні мобілізаційних заходів та кримінальним правопорушенням у воєнній сфері.
  • Ескіз
    Документ
    Проблемні питання використання знань психології дізнавачем при розслідуванні кримінальних проступків
    (Європейські перспективи. - 2022. - № 4. – С. 90-98, 2022) Хань, О. О.; Khan, O. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9912-1547; Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4771-0531
    Розглянуто проблемні питання щодо використання знань психології дізнавачем при досудовому розслідуванні кримінальних проступків. Визначено правові і процесуальні основи діяльності дізнавача, кореляція його діяльності зі слідчим. Встановлено підстави та шляхи використання цих знань у досудовому розслідуванні кримінальних проступків такою категорією посадових осіб.
  • Ескіз
    Публікація
    Правові підстави процесуальної діяльності працівників оперативних підрозділів при виконанні доручень слідчого, дізнавача, прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
    (Шлях успіху і перспективи розвитку (до 26 річниці заснування Харківського національного університету внутрішніх справ) : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 20 листоп. 2020 р.). - Харків : ХНУВС, 2020.- С. 541-544., 2020) Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; Олександр Юхно
    Зазначено, що в чинному КПК України з питань правового забезпечення досудового розслідування кримінальних проступків є неузгодженості, прогалини, недоліки, які підлягають окремому дослідженню та усуненню в законодавчому порядку. Водночас дослідження в цьому напрямі тривають, а порушені у статті проблемні питання підлягають окремому дослідженню або науковому вивченню. Запропоновано учасникам науково-практичної конференції прийняти участь у обговоренні піднятих питань та наданих пропозицій.
  • Ескіз
    Публікація
    Проблемні питання взаємодії слідчих, дізнавачів і співробітників оперативних підрозділів при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій
    (Кримінальний процес та криміналістика: сучасний стан та перспективи: тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 26 листоп. 2020 р.). – Харків, 2020. – С. 28-33., 2020) Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; Олександр Юхно
    Узагальнено наукові підходи вчених та представників наукових школ до визначення поняття «взаємодія». Визначені процесуальні форми взаємодії дізнавача, слідчого, прокурора й працівників оперативних підрозділів при виконанні НС(Р)Д.
  • Ескіз
    Документ
    Проблемні питання забезпечення майнових та особистих немайнових прав потерпілих у кримінальному процесі
    (Право і безпека. - 2021. - № 1 (80). - С. 180-187, 2021) Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4771-0531
    Розглянуто проблемні питання забезпечення майнових та особистих немайнових прав потерпілих у кримінальному процесі. Проаналізовано міжнародно-правові акти, національне кримінальне, кримінальне процесуальне та цивільне законодавство, правозастосовну і судову практику стосовно правових підстав і процесуального обов’язку забезпечення у кримінальному провадженні цивільного позову потерпілим, те, яким злочином і кримінальним проступком завдано матеріальної та моральної шкоди. Установлено низку неузгодженостей і недоліків чинного законодавства з порушених проблемних питань, що не дає ефективно та надійно забезпечити відшкодування завданої потерпілому шкоди, на підставі чого надано конкретні пропозиції і рекомендації з питань його вдосконалення. Здійснено дослідження наукових позицій вчених і представників наукових шкіл щодо теоретичних проблемних питань, наявного правового і процесуального механізму забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної потерпілому в кримінальному процесі України, а також питання визначення поняття «забезпечення відшкодування шкоди потерпілому». Під час дискусії висловлено авторське бачення та сформовано наукову позицію щодо порушених у статті проблемних питань.
  • Ескіз
    Документ
    Правові підстави процесуальної діяльності та взаємодії працівників оперативних підрозділів при виконанні доручень дізнавача, слідчого, прокурора з питань проведення негласних слідчих (розшукових) дій
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2020. - № 3 (90). - С. 255-265, 2020) Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4771-0531
    Проведено ретроспективний аналіз положень законодавчих актів України, рішень Конституційного суду України і Європейського суду з прав людини та, зокрема, національного кримінального процесуального законодавства і відомчих нормативно-правових актів стосовно правових підстав процесуальної діяльності та взаємодії працівників оперативних підрозділів з виконання доручень дізнавача, слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Установлено, що під час виконання таких доручень оперативні працівники наділені і користуються процесуальними правами слідчого.