Кримінально-процесуальне право (Criminal and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/128
Переглянути
151 результатів
Результати пошуку
Публікація Особливості використання знань криміналістики прокурором як процесуальним керівником досудового розслідування(Права людини в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє : тези доп. учасників Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 10 груд. 2021 р.). - Харків, 2021. - С. 339-342, 2021) Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; Олександр ЮхноРозглянуто питання використання знань криміналістики при здійсненні прокурором процесуального керівництва досудовим розслідуванням.Публікація Забезпечення прав і свобод людини під час оперативно-розшукового та кримінального провадження щодо діяльності злочинних спільнот(Права людини в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє : тези доп. учасників Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 10 груд. 2021 р.). - Харків, 2021. - С. 327-330, 2021) Шинкаренко, І. Р.; Shynkarenko, I. R.; Шинкаренко, І. І.; Shynkarenko, I. I.; Шинкаренко IринаВиокремлено основні загальні напрямки державної політики у сфері протидії злочинності щодо забезпечення прав свобод людини під час оперативно-розшукового та кримінального провадження щодо діяльності злочинних спільнот.Публікація Генезис діяльності органів дізнання Національної поліції України щодо питань досудового розслідування кримінальних проступків(Право.ua. - 2024. - № 3. - С. 116-124, 2024) Хань, О. О.; Khan, O. O.; Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; Хань Олександр; Олександр ЮхноУ статті на ретроспективному рівні здійснено дослідження історичного запровадження і удосконалення теоретичних, законодавчих та правозастосовних проблемних питань щодо особливостей створення основ і правововї бази інституту дізнання, його структурних підрозділів і здійснення досудового розслідування кримінальних проступків з розслідування таких видів кримінальних правопорушень на теренах і при різних системах влади на відповідних історичних етапах розвитку України. Окремо акцентовано увагу і досліджено наявну історичну практику запровадження діяльності, ліквідаціїі та поновлення органів дізнання, а також суспільну і відомчу мотивацію щодо прийняття вказаних рішень. На підставі результатів дослідження здійснено розподіл запровадження органів дізнання в правоохоронній сфері на історичні етапи його діяльності. Особливу увагу приділено щодо сучасної діяльності органів дізнання, починаючи з 2020 року, коли в національне кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство було запроваджено інститут кримінальних проступків та в досудовое розслідування було введено посади дізнавачів і начальників органів дізнання та підняті питання щодо наявних проблем у їх організаційній і процесуальній діяльності. Окремо досліджено специфіку діяльності органів дізнання в умовах воєнного стану, зміни кримінального і процесуального законодавства на вказаний період та певні результати і проблемні питання, які можуть виникати також й у повоєнній мирній перспективі. Окреслено історичний і сучасний стан та напрями перспективних наукових досліджень у розглянутій сфері. За результатами дослідження надано пропозиції і рекомендації щодо вирішення наявних проблемних питань з теоретичних, законодавчих, організаційних та правозасосовних питань удосконалення діяльності органів дізнання, прав і повноважень дізнавачів та керівників органів дізнання Національної поліції України.Публікація Prospective directions for the formation of the structure of the methods of investigating self-interested and violent crimes commited by minors(European Socio-Legal & Humanitarian Studies. - 2024. - № 1. - P. 37-46, 2024) Fedosova, O. V.; Федосова, О. В.Розглядаються поняття та структурні елементи криміналістичної методики розслідування злочинів. Показано роль оперативно-розшукового забезпечення у кримінальному судочинстві та зроблено висновок про необхідність включення його як окремого елемента до структури методики розслідування злочинів. Пропонується включити до методики розслідування корисливих та насильницьких злочинів, скоєних неповнолітніми, перелік таких структурних елементів: криміналістична класифікація та характеристика злочинів; виявлення ознак кримінального правопорушення та обставин, що підлягають встановленню на первинному етапі розслідування; типові слідчі ситуації, версії та планування розслідування; особливості проведення слідчих (розшукових) дій та тактичних операцій; організаційно-тактичні особливості взаємодії слідчого з оперативними підрозділами при оперативно-розшуковому забезпеченні негласних слідчих (розшукових) дій (виявлення доказової інформації, подолання протидії розслідуванню, забезпечення охорони та безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, розшук осіб, що розшукуються); координація діяльності правоохоронних органів із державними органами, організаціями, громадськими об'єднаннями та засобами масової інформації з питань профілактики кримінальних правопорушень. Наголошено, що оперативно-розшукове забезпечення кримінального судочинства відіграє важливу роль при подоланні протидії розслідуванню та організації безпеки посадових осіб суду та правоохоронних органів, осіб, які сприяють проведенню слідчих дій, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також членів їх сімей та близьких родичів цих осіб. Зроблено висновок про те, що окремі методики розслідування корисливих та насильницьких злочинів, скоєних неповнолітніми, мають формуватися з урахуванням їхньої класифікації. При цьому варто акцентувати увагу на тих категоріях корисливих та насильницьких злочинів, які найчастіше вчиняються неповнолітніми. Для цього необхідно проаналізувати судово-слідчу практику та з'ясувати, які проблеми виникають при їх розслідуванні. Формування окремих методик розслідування корисливих та насильницьких злочинів має здійснюватися на основі відомостей, встановлених у базовій методиці. При розробці окремих методик розслідування корисливих та насильницьких злочинів, скоєних неповнолітніми, необхідно використовувати криміналістичну класифікацію зазначених злочинів не лише за кримінально-правовим критерієм, а й за криміналістичним.Публікація Legal principles of pre-trial investigation war crimes(Visegrad Journal on Human Rights. - 2024. - № 3. - P. 190-197, 2024) Tymoshko, V. V.; Тимошко, В. В.Визначено сучасні правові засади діяльності правоохоронних органів щодо розслідування військових злочинів. Наголошується, що військові злочини є складними за механізмом вчинення, який характеризується наслідками у вигляді значних руйнувань об’єктів цивільної інфраструктури, великої кількості невстановлених загиблих; знаряддя вчинення, з якими раніше не стикалися ні органи досудового розслідування, ні судові експерти; особами злочинців, які змінюють своє місцезнаходження, в т.ч. які перебувають на території іншої держави тощо. Зазначається, що в Україні з моменту оголошення Указом Президента України правового режиму воєнного стану відбулися значні зміни у кримінально-процесуальному законодавстві, якими встановлено особливий режим досудового розслідування та судового розгляду в умовах воєнного стану, передбачений розділом IX-1 Кримінального процесуального кодексу України. Відзначається, що досудове розслідування військових злочинів потребує значних ресурсних витрат, у тому числі людських, через що працівники різних правоохоронних органів залучаються до проведення окремих процесуальних дій, у тому числі підрозділи Національної поліції. Висвітлено правові проблеми в діяльності Національної поліції України щодо організаційних особливостей досудового розслідування, які потребують врегулювання на законодавчому та відомчому рівнях. Внесено пропозиції щодо удосконалення законодавства щодо врегулювання поняття «військовий злочин» у Кримінальному кодексі України. Оновлено вимоги щодо порядку збирання доказів військових злочинів з метою подальшої передачі матеріалів на розгляд Міжнародного кримінального суду. Акцентовано увагу на тому, що принципи, суб’єкти та форми взаємодії на національному та міжнародному рівнях під час досудового розслідування військових злочинів мають бути належним чином регламентовані.Публікація Поняття та засоби формалізації діяльності у кримінальному провадженні(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: Право. - 2024. - Вип. 37. - С. 173-181, 2024) Хань, О. О.; Khan, O. O.; Хань ОлександрНа сучасному етапі розвитку кримінального процесу та криміналістики сфера кримінального судочинства часто розглядається з точки зору діяльнісного підходу – тобто як діяльність окремих суб’єктів (дізнавача, слідчого, прокурора, підозрюваного (обвинуваченого), захисника, слідчого судді, суду, інших учасників кримінального провадження (тощо) та їх взаємодія. Так само й значна кількість пропозицій у літературі пов’язана із удосконаленням або оптимізацією їх діяльності з огляду на загальні засади кримінального провадження. Ця стаття не є виключенням та спрямована на уточнення підходів до розуміння діяльності у сфері кримінального провадження та її упорядкування (формалізацію). У статті здійснено спробу узагальнити існуючі погляди на зміст таких понять як кримінальна процесуальна діяльність, діяльність слідчого, прокурора, слідчого судді та інших учасників кримінального провадження. Запропоновано термін «діяльність у сфері кримінального провадження» як узагальнюючий та такий, що розкриває соціальну природу діяльності із розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень. У роботі також запропоновано підхід, за якого нормативно-правове регулювання, інші види соціального регулювання та організаційно-тактичні рекомендації розглядаються як засоби формалізації діяльності у сфері кримінального провадження, тобто такі, які спрямовані на її впорядкування, приведення до певного стандарту. При цьому, зазначені заходи запропоновано диференціювати в залежності від ступеня формалізації. За результатами проведеного дослідження автор дійшов висновку, що під формалізацією діяльності у сфері кримінального провадження слід розуміти процес упорядкування дій та рішень учасників кримінального провадження за допомогою їх правого регулювання, встановлених етичних, релігійних норм, а також таких засобів як планування діяльності суб’єктом та застосування ним правил рекомендаційного характеру, що зосереджені у наданих алгоритмах та програмах. Вказані засоби формалізації мають різну юридичну природу, але все-таки можуть розглядатись в одному порядку відповідно до їх функції у сфері кримінального судочинства, що і передбачає можливість їх класифікації.Публікація Використання відеокамери Insta360 Titan у фіксації фактів військових злочинів(Актуальні питання криміналістики та судової експертизи: матеріали міжвідом. наук.-практ. конф. (м.Київ, 25 листоп. 2022 р.). – Київ: НАВС, 2022. – С. 80-82, 2022) Лозова, С. М.; Lozova, S. M.; Бичков, С. О.; Bychkov, S. O.; Яловенко, В. В.; Yalovenko, V. V.; Світлана ЛозоваПідкреслено, що при розслідуванні військових злочинів важливими етапами роботи з доказами є діяльність по їх пошуку та фіксації. З цією метою застосовуються засоби відео- та фототехніки, які є ефективним способом фіксації ходу і результатів слідчих (розшукових) дій та експертних досліджень. Розглянуто можливості використання відеокамери Insta360 Titan у фіксації фактів військових злочинів.Публікація Судові експертизи під час розслідування воєнних злочинів(Актуальні питання криміналістики та судової експертизи: матеріали міжвідом. наук.-практ. конф. (м.Київ, 25 листоп. 2022 р.). – Київ: НАВС, 2022. – С. 30-32, 2022) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; Степанюк РусланОкреслено деякі проблемні питання щодо організації виконання відповідних експертних досліджень, вирішення яких дозволить підвищити ефективність використання спеціальних знань під час розслідування воєнних злочинів.Публікація Сіднейська декларація про принципи судової експертизи(Актуальні питання судової експертизи і криміналістики : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. з нагоди 100-річчя від дня народж. М. С. Романова (м. Харків, 17 трав. 2024 р. ). – Харків, 2024. – С. 300-302, 2024) Щербаковський, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; Михайло ЩербаковськийВикладено зміст документа, складеного провідними закордонними вченими в галузі судової експертизи, у якому наведено визначення та сім принципів науки про судову експертизу.Публікація Особливості документування воєнних злочинів на деокупованих територіях: на прикладі м. Ізюм Харківської області(Протидія кримінальним правопорушенням на деокопованих територіях : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Кропивницький, 27 жовт. 2023 р.). – Кропивницький, 2023. – С. 142-145, 2023) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; Тетяна ФомінаПідкреслено, що досудове розслідування воєнних злочинів, вчинених на деокупованих територіях, ускладнено певними факторами, зокрема, великим обсягом слідчих (розшукових) дій (по деяких провадженнях призначено більше тисячі експертиз); довготривалістю проведення молекулярно-генетичних експертиз; необхідністю відшукання тіл загиблих; здійсненням ідентифікації загиблих тіл; встановленням підозрюваних-військовослужбовців рф; здійсненням у певних випадках спеціального досудового розслідування.