Кримінально-процесуальне право (Criminal and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/128
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Публікація Особливості використання знань криміналістики прокурором як процесуальним керівником досудового розслідування(Права людини в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє : тези доп. учасників Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 10 груд. 2021 р.). - Харків, 2021. - С. 339-342, 2021) Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; Олександр ЮхноРозглянуто питання використання знань криміналістики при здійсненні прокурором процесуального керівництва досудовим розслідуванням.Публікація Генезис діяльності органів дізнання Національної поліції України щодо питань досудового розслідування кримінальних проступків(Право.ua. - 2024. - № 3. - С. 116-124, 2024) Хань, О. О.; Khan, O. O.; Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; Хань Олександр; Олександр ЮхноУ статті на ретроспективному рівні здійснено дослідження історичного запровадження і удосконалення теоретичних, законодавчих та правозастосовних проблемних питань щодо особливостей створення основ і правововї бази інституту дізнання, його структурних підрозділів і здійснення досудового розслідування кримінальних проступків з розслідування таких видів кримінальних правопорушень на теренах і при різних системах влади на відповідних історичних етапах розвитку України. Окремо акцентовано увагу і досліджено наявну історичну практику запровадження діяльності, ліквідаціїі та поновлення органів дізнання, а також суспільну і відомчу мотивацію щодо прийняття вказаних рішень. На підставі результатів дослідження здійснено розподіл запровадження органів дізнання в правоохоронній сфері на історичні етапи його діяльності. Особливу увагу приділено щодо сучасної діяльності органів дізнання, починаючи з 2020 року, коли в національне кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство було запроваджено інститут кримінальних проступків та в досудовое розслідування було введено посади дізнавачів і начальників органів дізнання та підняті питання щодо наявних проблем у їх організаційній і процесуальній діяльності. Окремо досліджено специфіку діяльності органів дізнання в умовах воєнного стану, зміни кримінального і процесуального законодавства на вказаний період та певні результати і проблемні питання, які можуть виникати також й у повоєнній мирній перспективі. Окреслено історичний і сучасний стан та напрями перспективних наукових досліджень у розглянутій сфері. За результатами дослідження надано пропозиції і рекомендації щодо вирішення наявних проблемних питань з теоретичних, законодавчих, організаційних та правозасосовних питань удосконалення діяльності органів дізнання, прав і повноважень дізнавачів та керівників органів дізнання Національної поліції України.Публікація Problematic Issues Of Forensic Ballistics And Forensic Explosives Science During Pre-Trial Investigation Of Crimes In Peacetime, Wartime And Post-War Perspectives(Архів кримінології та судових наук. – 2024. – № 1 (9). – С. 68-83, 2024) Yukhno, O. O.; Юхно, О. О.; Penzieva, K. M.; Пензєва, К. М.; Олександр ЮхноУ статті на ретроспективному рівні розглянуто основи судової балістики та криміналістичного вибухознавства, тенденції та причини розповсюдження в незаконний обіг вогнепальної, зброї, бойових припасів і вибухових речовин в мирному передвоєнному стані, а також з початку військових дій в зоні дії Антитерористичної операції і Операції об’єднаних сил, а також у сучасному воєнному стані та визначено тенденції з прогнозуванням у повоєнній перспективі. При цьому проаналізовано чинне національне кримінальне та кримінально процесуальне законодавство і зміни до нього щодо кваліфікації і особливостей розслідування таких видів злочинів у різні періоди та тенденції його застосування і співвідношення запровадження у правозастосовну діяльність слідчими, дізнавачами, прокурорами на досліджуваних етапах, зокрема при порівнянні мирного довоєнного часу та воєнного стану. За результатами дослідження з’ясовано, що при воєнному стані кількість фактів незаконного обігу вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин залишається значною через великий витік їх з деокупованих населених пунктів, з місць ведення бойових дій і військових операцій, при логістиці їх доставлення та в окремих випадках пов’язаних із зловживанням чи халатністю окремих керівників військових частин, їх матеріально відповідальних осіб при порушенні порядку обліку та недоліків при списанні такого військового майна. Констатовано, що у зв’язку з вказаним, а також за результатами незаконних повітряних обстрілів авіацією, ракетними і артилерійськими системами місць постійного проживання громадян, навчальних, розважальних та інших закладів, місць відпочинку та цивільних об’єктів інфраструктури населених пунктів України і транспортних засобів з цивільним населенням, значно зросла кількість призначення експертних судово-балістичних та з криміналістичного вибухознавства досліджень у зв’язку з чим, відповідно зросло навантаження на експертів з проведення вказаних експертиз, що вимагає додаткові завдання перед керівництвом експертних установ щодо збільшення кількості такої категорії експертів та відповідно й для проведення почеркознавчих та судово-бухгалтерських експертиз, оскільки при ведені вказаних обліків озброєння зацікавлені особи заповнюють відповідні бланки службових документів власноручно. Охарактеризовано особливості дій слідчих, дізнавачів, з метою врахування і дотримання ними відповідних криміналістичних і балістичних методів і методик щодо огляду місць події з метою повного і якісного виявлення, фіксування, вилучення і оцінювання вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин, їх елементів і рештків та інших об’єктів які виявлені правоохоронцями після вказаних обстрілах, що підтверджують такі факти і результати розслідування по яким будуть скеровані до Міжнародного кримінального суду чи трибуналу. Наголошено, що важливими залишаються питання підготовки до проведення досліджених видів експертиз, зокрема й з належної постановки запитань, враховуючи воєнний стан і застосування специфічної військової техніки, ракет, снарядів, що не досліджувалось у мирний час і вимагає використання додаткових спеціальних знань та вирішення проблемних питань підвищення ефективності взаємодії між працівниками зацікавлених міністерств і відомств. За результатами дослідження напрацьовані пропозиції і рекомендації, які підвищать ефективність досудового розслідування та проведення експертних досліджень у розглянутому перспективному напрямі.Публікація Проблемні питання запровадження інституту дізнання в досудове розслідування в мирному і воєнному стані(Наше право. - 2024. - № 2. - С. 94-102, 2024) Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; Хань, О. О.; Khan, O. O.; Олександр Юхно; Хань ОлександрУ статті на ретроспективному рівні розглянуто генезис створення і запровадження у чинне національне кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство правового інституту кримінальних проступків і введення у досудове слідство Національної поліції України органів дізнання та відповідно посад дізнавачів і начальників органів дізнання. У ході дослідження підтверджена доцільність і необхідність таких нововведень у закон про кримінальну відповідальність України та Кримінальний процесуальний кодекс України. Констатовано, що складність виконання завдань дізнавачів, як і слідчих, значно посилюється і обумовлюється, особливо при їх діяльності в умовах воєнного стану. Досліджено тенденцію і практику виявлення кримінальних проступків після запровадження органів дізнання в мирний час та, зокрема, при протидії кримінальним проступкам, зокрема й використання досвіду при забезпеченні мобілізаційних заходів та кримінальним правопорушенням у воєнній сфері.Публікація Правові і процесуальні особливості притягнення осіб до кримінальної відповідальності за вчинення військових злочинів(Процесуальні та криміналістичні аспекти розслідування воєнних злочинів: матеріали кругл. столу (м. Одеса, 21 лют. 2024 р.). – Одесса: ОДУВС, 2024. – С. 196-199, 2024) Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; Олександр ЮхноНаголошено, що з метою притягнення винних за вчинення міжнародних військових злочинів та захисту прав, свобод та законних інтересів наших громадян наша країна має право звернутись до Міжнародного кримінального суду.Публікація Особливості використання спеціальних знань при досудовому розслідуванні вбивст та тяжких тілесних ушкоджень(Наше право. - 2023. - № 3. - С. 92-102, 2023) Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; Олександр ЮхноДосліджено питання використання спеціальних знань спеціалістів різних галузей науки і техніки та судових експертів і тактичних питань використання результатів консультування спеціалістів та висновків експертних досліджень при доказуванні в кримінальних провадженнях з досліджених видів кримінальних правопорушень. Виокремлено особливості та кореляція між спеціальними знаннями спеціалістів і експертів різних направленостей при їх використанні в кримінальних провадженнях з розслідування фактів вбивств і причинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілим особам. Окремо надано криміналістичну характеристику та специфіку використання спеціальних знань нововведених посад працівників спеціалістів-криміналістів у районних та інших підрозділах Національної поліції України. Напрацьовано конкретні тактичні і практичні рекомендації та пропозиції з питань особливостей застосування і використання спеціальних знань при досудовому розслідуванні вбивств та тяжких тілесних ушкоджень у правозастосовній діяльності та шляхи подальших наукових досліджень у цьому напрямі.Публікація Проблемні питання статусу керівника органу досудового розслідування в кримінальному процесуальному законодавстві України(Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.- 2018.- № 3(83).- С.111-121.., 2018) Сичов, С. О.; Sichov, S. O.; Юхно, О. О.; Yuhno, O. O.; Олександр ЮхноУ статті на підставі чинного кримінального процесуального законодавства та нормативно-правової бази здійснено дослідження правового статусу й повноважень керівника органу досудового розслідування. Зокрема, окремо розглянуто його організаційні та контрольні функції з огляду на наукову дискусію з цих питань. Надано пропозиції для вдосконалення законодавства з урегулювання та визначення питань щодо організаційних і контрольних функцій керівника органу досудового розслідування з теоретичних і прикладних напрямів його діяльності.