Кримінально-процесуальне право (Criminal and Procedure Law)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/128

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Зміст і форми участі поліцейського офіцера громади у виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 6. - С. 326-330, 2024) Здорик, Д. В.; Zdoryk, D. V.; Грібова, Ю. М.; Hribova, Yu. M.
    У статті досліджується окремі питання впровадження нового інституту «Поліцейського офіцера громади», який через свою новизну створює підстави для ряду наукових досліджень. Одною серед них є брак наукової уваги, проблемам участі поліцейського офіцера громади у виявленні та розслідувані кримінальних правопорушень. Метою даної статі є визначення змісту та форм, якими під час виконання службових обов’язків користується ПОГ для виявлення та розслідування кримінальних правопорушень За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, про те, що ПОГ під час виконання своїх службових обов’язків, має значні можливості для виявлення та розслідування кримінальних правопорушень. Виявлення ПОГ кримінальних правопорушень ‒ це його діяльність, яка полягає у одержанні та фіксації ним інформації (невідомої до того правоохоронним органам) про готування до кримінального правопорушення, замах на кримінальне правопорушення, учинення закінченого кримінального правопорушення. Виявлення ПОГ кримінальних правопорушень за ознакою активності має дві форми: активну та пасивну. Активна форма зараховує дії, що притаманні оперативно-розшуковій діяльності. Пасивна, передбачає постійний перманентний (фоновий) кримінальний аналіз інформації, що надходить до ПОГ при виконанні ним інших завдань. Виявлення ПОГ кримінальних правопорушень за ознакою гласності має дві форми: гласну та негласну. Гласна форма характеризується повною відкритістю. Негласна форма характеризується використанням конфіденційного співробітництва з окремими мешканцями громади та приховуванням мети окремих дій ПОГ. Виявлення ПОГ кримінальних правопорушень за ознакою індивідуальності має дві форми ‒ особисту та групову. Групова форма передбачає виявлення ПОГ кримінальних правопорушень у безпосередній у взаємодії з оперативними працівниками. Розслідування ПОГ кримінальних правопорушень має лише одну форму ‒ дізнання. Цей напрям діяльності ПОГ полягає у пізнані ним факту й обставин учинення конкретного кримінального проступку та реалізується через процесуальні дії, передбачені КПК України, що застосовуються з метою виконання завдань кримінального провадження. Одночасно ПОГ фактично залучається до участі у досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень будь-якої тяжкості слідчим, дізнавачем чи працівниками оперативних підрозділів.
  • Ескіз
    Документ
    Процесуальний порядок використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні : дисертація
    (Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Смаглюк, С. В.; Smahliuk, S. V.; Романюк, В. В. - науковий керівник
    Дисертацію присвячено визначенню сутності та особливостей процесуального порядку використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, а також опрацюванню пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративного законодавства у відповідній сфері. У дослідженні проаналізовано стан наукової розробки питання використання результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні у вітчизняній юридичній науці Наведено характеристику правового регулювання процесуальної діяльності з проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні як гарантії забезпечення правомірності проведення таких дій. Підтверджено точку зору науковців, що досліджувані дії є засобами збирання доказів, що й визначає їх роль та значення. З’ясовано зміст поняття «результати негласних слідчих (розшукових) дій», їх різновиди та особливості формування. Визначено систему та охарактеризовано процесуальні вимоги до результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій як засобів їх легітимізації як доказів. Розкриті процесуальні особливості збирання, перевірки, оцінки та використання результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Наведена характеристика прокурорського нагляду та судового контролю за проведенням таких дій та використанням їх результатів як засобів забезпечення їх законності, а також гарантування прав та свобод особи. Подано бачення напрямів використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Визначено процесуальні особливості використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні та в інших цілях кримінального провадження. Проаналізовано закордонний досвід правового регулювання використання результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій та визначено можливості його застосування в України.
  • Ескіз
    Документ
    Процесуальний порядок використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні : автореферат дисертації
    (Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Смаглюк, С. В.; Smahliuk, S. V.; Романюк, В. В. - науковий керівник
    Дисертацію присвячено визначенню сутності та особливостей процесуального порядку використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, а також опрацюванню пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративного законодавства у відповідній сфері. У дослідженні проаналізовано стан наукової розробки питання використання результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні у вітчизняній юридичній науці Наведено характеристику правового регулювання процесуальної діяльності з проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні як гарантії забезпечення правомірності проведення таких дій. Підтверджено точку зору науковців, що досліджувані дії є засобами збирання доказів, що й визначає їх роль та значення. З’ясовано зміст поняття «результати негласних слідчих (розшукових) дій», їх різновиди та особливості формування. Визначено систему та охарактеризовано процесуальні вимоги до результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій як засобів їх легітимізації як доказів. Розкриті процесуальні особливості збирання, перевірки, оцінки та використання результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Наведена характеристика прокурорського нагляду та судового контролю за проведенням таких дій та використанням їх результатів як засобів забезпечення їх законності, а також гарантування прав та свобод особи. Подано бачення напрямів використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Визначено процесуальні особливості використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні та в інших цілях кримінального провадження. Проаналізовано закордонний досвід правового регулювання використання результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій та визначено можливості його застосування в України.
  • Ескіз
    Документ
    Теоретико-методологічні основи розслідування організованої злочинності у сфері господарської діяльності: дисертація
    (Харківський національний університет внутрішніх справ, 2023) Пашинська, І. В.; Pashynska, I. V.; Калганова, О. А. - науковий керівник
    У дисертації досліджено теоретико-методологічні основи розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями у сфері господарської діяльності. Встановлено, що організовані групи, злочинні організації використовують великий діапазон сучасних цифрових технологій і віртуальних активів у сфері господарської діяльності, за допомогою яких злочинці: здійснюють приховування реальних доходів, а також доходів та прибутків їх підприємств шляхом виведення активів у криптовалюту; створення нелегального експорту капіталів за допомогою Інтернет–платформ (казино, лото тощо); одержують тіньові доходи шляхом прихованого вилучення з обігу різниці між офіційними та реальними цінами на товари і послуги; підпорядковують собі міжнародні і національні криптовалютні біржі, обмінні пункти тощо.