Кримінально-процесуальне право (Criminal and Procedure Law)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/128
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Публікація Determinants and methods of diagnosing criminal proceedings participants false testimony in Ukraine(Amazonia Investiga. – 2022. – Vol. 11, Issue 51 (March). – P. 71-79, 2022) Mohilevskyi, L. V.; Могілевський, Л. В.; Husieva, V. O.; Гусєва, В. О.; Perlin, S. I.; Перлін, С. І.; Chycha, R. P.; Чича, Р. П.; Shynkarenko, I. I.; Шинкаренко, І. І.; Vlada Husieva; Ruslan Chycha; Шинкаренко IринаМетою статті є визначення процесуальних та непроцесуальних засобів діагностики неправдивих показань учасників кримінального провадження, що можуть бути застосовані під час розслідування кримінальних правопорушень в Україні. Автори використовують загальнонаукові та спеціальні методи, що дозволяють отримати науково обґрунтовані висновки та пропозиції. Зокрема, застосовуються такі наукові методи, як діалектичний, системно-структурний, узагальнюючий, логічний, а також статистичні методи (групування, аналіз кількісних показників). За результатами проведеного дослідження установлено, що кількість кримінальних правопорушень, розпочатих в Україні у зв’язку з наданням потерпілими та свідками неправдивих показань є досить великою. У разі засудження особи на підставі отриманих неправдивих свідчень, має бути призначений новий судовий розгляд кримінального провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами. Визначено, що до процесуальних засобів діагностики неправдивих показань належать слідчі (розшукові) дії та судові експертизи, а до непроцесуальних – різного роду дослідження, зокрема, використання поліграфу та фізіогномічні дослідження, а також методики аналізу невербальної інформації. За результатами проведеного аналізу слідчо-судової практики України встановлено, що найефективнішими процесуальними засоби діагностики неправдивих свідчень є: повторні, додаткові та одночасні допити раніше допитаних осіб, а також слідчі експерименти. Наголошено, що непроцесуальні засоби діагностики неправдивих показань потребують подальшого дослідження та наукового обґрунтування, у тому числі розроблення механізму підготовки відповідних фахівців, які будуть уповноважені на здійснення таких досліджень.Документ Условия формирования достоверного заключения эксперта(Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. наук. пр. – Харків: Право, 2013. – Вип. 13. – С. 232–241, 2013) Щербаковский, М. Г.; Shcherbakovskyi, M. H.; Щербаковський, М. Г.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8413-9311На основе общих положений определения достоверности доказательств рассмотрена проблема достоверности заключения эксперта. Выделены познавательные (гносеологические), личностные (субъективные) и правовые (процессуальные) условия формирования экспертного заключения, соблюдение которых предопределяет его достоверность.