Філософія. Логіка (Philosophy. Logic)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/104
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ The problem of searching the meaning of human existence: contemporary context(Anthropological measurements of philosophical research = Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2020. - № 17. - P. 55-64, 2020) Petrushov, V. M.; Петрушов, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3279-2180; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463Метою статті є аналіз причин і підстав кризи сфери смислопородження, а також пошуки відповідей на питання про сенс людського життя в сучасному світі, що актуалізувались у зв’язку із загостренням глобальних проблем, виявлення точок дотику різних теоретичних позицій, оцінка їх евристичного потенціалу. Теоретичний базис дослідження склали історико-філософський, компаративістський та системний підходи, а також аналіз філософських напрацювань в області глобалістики. Наукова новизна полягає у тому, що в статті вперше зроблена спроба провести комплексний аналіз проблеми сенсу сущого, якою вона вбачається у першій чверті ХХI століття, пов’язавши її з сучасною соціальною ситуацією, яка характеризується складним комплексом взаємопов’язаних і взаємозалежних антропологічних проблем сучасності. Акцентується, що основна причина кризи сенсу полягає у тому, що людина відірвавшись від свого коріння, яким є жива природа, і створивши для задоволення своїх потреб штучну структуру – цивілізацію, – не знаходить шляхів до трансцендентного, що є істинним Домом її буття. Висновки. Людина повинна відмовитися від помилкової зарозумілості про своє потенційне всезнання й всемогутність, перестати диктувати сущому свої правила, визначити межі своєї свободи і спробувати ясно усвідомити своє місце в об’єктивній структурі буття. Тільки в тому випадку, якщо відбудуться кардинальні зміни у сфері смислопородження, глобальна ситуація може змінитися на краще. Вирішальною силою, здатною підштовхнути до позитивних змін, може стати або вільна воля людей, які зрозуміють всю критичність ситуації, або зовнішні природні та соціальні обставини, які змусять людей кардинально перебудуватись. Правильна розстановка пріоритетів, глибоке усвідомлення загальнолюдських цілей і солідарність між людьми могли б стати тією ціннісною основою, яка буде підставою набуття сенсу і створення більш сприятливого майбутнього.Документ Кризис современной цивилизации и смыслообразующие аспекты творчества(Смысл творчества: инновации и Dasein : сб. ст. – СПб, 2016. – С. 147-155, 2016) Шаповал, В. Н.; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463В статье рассматриваются отдельные проявления системного кризиса, переживаемого современной цивилизацией, его истоки и формы проявления. Автор делает ударение на том, что основания переживаемых трудностей следует искать в духовной сфере. В сложившихся условиях только творчество, положительно окрашенные усилия нетривиально мыслящих людей становятся единственным инструментом, способным переломить ход событий и повернуть вектор цивилизации от нарастающего хаоса к новой гармонии и созиданию.Документ Деякі дискусійні питання з приводу подальшої еволюції людини(Філософські обрії. – 2019. – Вип. 41. – С. 143-153, 2019) Шаповал, В. М.; Shapoval, V. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463У статті піднімаються питання стосовно загальних тенденцій розвитку людства і відстоюється та думка, що надія на те, що біологічна еволюція виду «людина» буде мати продовження у вигляді духовної еволюції, не підтверджується фактами історії і реальної дійсності. За всіма ознаками, на зміну біологічній еволюції стосовно людини приходить не духовний, а інформаційно-технологічний етап.Документ Ecophilosophy and deep ecology: the search for a new paradigm of human and nature relations(European Journal of Humanities and Social Sciences. - 2018. - № 3. - P. 118-121, 2018) Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463У статті зроблена спроба показати особливості підходів до вирішення глобальних екологічних проблем в рамках екофілософії і глибокої екології, простежити витоки і основні принципи глибинної екології, а також важливість формування нової світоглядної парадигми для вирішення найбільш гострих проблем нашого часу.Документ Проблемы творчества в условиях глобализации(Творчество как национальная стихия: опыт России и Украины: сб. ст.. – СПб.: Изд-во СПб-го гос. эконом. ун-та, 2015. – С. 87-94, 2015) Шаповал, В. Н.; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463В статье сделана попытка проанализировать проблему творчества в условиях глобализации, показаны условия и стимулы к творчеству, связь последнего с человеческими потребностями, подчеркнуто значение творческой деятельности для выживания человечества.Документ Экофилософия и глубинная экология: поиски новой парадигмы отношений человека с природой(European Journal of Humanities and Social Sciences. – Vienna, 2018. – № 3. – Р. 118-121, 2018) Шаповал, В. Н.; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463В статье сделана попытка показать специфику подходов к решению глобальных экологических проблем в рамках экофилософии и глубинной экологии, прослеживаются истоки и основные принципы глубинной экологии, а также значение формирования новой мировоззренческой парадигмы для решения острейших проблем современности.Документ Іван Франко и Густав Лебон : два філософських погляди на теорію і практику соціалізму(Практична філософія. – 2016. – № 3. – С. 99-104, 2016) Шаповал, В. М.; Shapoval, V. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463Стаття має за мету співставити погляди двох визначних інтелектуалів кінця XIX – початку XX ст.ст. – І. Франка и Г. Лебона, на одну з найвпливовіших суспільно-політичних та світоглядних течій того часу – соціалізм, та дати їм адекватну оцінку. Принципова різниця позицій аналізованих авторів полягає у наступному. Іван Франко, висловлюючи свої думки з приводу тогочасного стану та майбутнього українського народу, пов’язував це майбутнє саме з соціалізмом, вбачаючи у ньому найбільш переконливу теорію, що прокладає шлях до справедливого суспільного устрою. На відміну від нього, Густав Лебон, беручи до уваги реальну історію Франції останніх століть та погляди класиків наукового соціалізму, вбачав у ньому вкрай суперечливу доктрину, теоретично слабу і необґрунтовану, котра, якщо її запровадити у життя, призведе до великих трагедій. Практика підтвердила висновки Г. Лебона, що, на жаль, не зменшує кількість спроб маніпулювати ідеями соціалізму заради меркантильних прагматичних інтересів.Документ Глобальные проблемы современности в свете синергетической парадигмы научного знания(Virtus: Scientific Journal. - 2017. - № 14 (May). – P. 31-35, 2017) Шаповал, В. Н.; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463В статье проводится анализ глобальных проблем современной техногенной цивилизации, а также путей их преодоления с использованием синергетической парадигмы научного знания. Автор склоняется к мысли, что кризисные процессы не являются чем-то случайным и аномальным в человеческой истории. Они представляют собой выражение законов Универсальной истории, которым подчиняются все процессы в неорганической и органической природе. Подобные подходы представляются достаточно конструктивными и позволяют наметить более адекватные и эффективные пути выхода из кризисных ситуаций.Документ Творчество природы и человеческое творчество(Национальная стихия творчества: время и трансгрессия : сб. ст. – СПб : Изд-во С.-петер. эконом. ун-та, 2017. – С. 191-197, 2017) Шаповал, В. Н.; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463В статье cделана попытка проанализировать творчество в его максимально широком, философском смысле, показать не только его человеческое измерение, но и природные основания и генезис. Последнее позволяет отойти от необоснованного и ложного по своей сути антропоцентризма и осуществить переход на более адекватную и перспективную позицию космоцентризма, вплотную подойти к постановке вопроса о конкретном месте человека в универсуме.