Філософія. Логіка (Philosophy. Logic)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/104
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Quo Vadis: anthropological dimension of the modern civilization crisis(Anthropological Measurements of Philosophical Research. – 2021. – № 19. – P. 23-31, 2021) Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463; Tolstov, I. V.; Толстов, І. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5511-1670Метою статті є аналіз причин системної кризи, яка вразила сучасну цивілізацію, через опис її основних структур, виявлення взаємозв’язку між її елементами, оцінка їх евристичного потенціалу, що відкриває можливості пошуку шляхів вирішення зазначеної кризи, нових напрямків цивілізаційного розвитку. Теоретичний базис дослідження склали системний аналіз, соціально-філософський і філософсько-антропологічний підходи, а також філософія глобальних проблем сучасності. Наукова новизна полягає в тому, що в статті вперше показаний зв’язок між основними структурними елементами людської цивілізації як системи, зміна одного з параметрів якої веде до зміни всіх інших, а також до зміни цивілізації в цілому. Висновки. Причиною глибокої кризи, яка вразила сучасну цивілізацію, є розбалансованість її як системи. Найважливішими елементами цієї системи є: чисельність населення, ресурси і технології, а ядром – свідомість в її індивідуальній та колективній формах. Від її стану залежить сприйняття, переробка та використання інформації, що є визначальним цивілізаційним ресурсом, а також стабільність всієї системи. Свідомість, яка базується на старих, що зжили себе, принципах та стереотипах, не в змозі впоратися з найгострішими викликами часу. Нова свідомість, якщо вона буде сформована, ознаменує собою перехід до нової теоретичної картини світу та моделі людської поведінки, в якій люди діятимуть, керуючись перевіреними знаннями, а не свавіллям та забобонами. Категоричним імперативом нової свідомості повинна стати ідея формування продуктивного інформаційного середовища, де будуть домінувати ідеї не консюмеризму та деструкції, як це має місце в теперішній час, а конструктивності та творчої праці.Документ The problem of searching the meaning of human existence: contemporary context(Anthropological measurements of philosophical research = Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2020. - № 17. - P. 55-64, 2020) Petrushov, V. M.; Петрушов, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3279-2180; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463Метою статті є аналіз причин і підстав кризи сфери смислопородження, а також пошуки відповідей на питання про сенс людського життя в сучасному світі, що актуалізувались у зв’язку із загостренням глобальних проблем, виявлення точок дотику різних теоретичних позицій, оцінка їх евристичного потенціалу. Теоретичний базис дослідження склали історико-філософський, компаративістський та системний підходи, а також аналіз філософських напрацювань в області глобалістики. Наукова новизна полягає у тому, що в статті вперше зроблена спроба провести комплексний аналіз проблеми сенсу сущого, якою вона вбачається у першій чверті ХХI століття, пов’язавши її з сучасною соціальною ситуацією, яка характеризується складним комплексом взаємопов’язаних і взаємозалежних антропологічних проблем сучасності. Акцентується, що основна причина кризи сенсу полягає у тому, що людина відірвавшись від свого коріння, яким є жива природа, і створивши для задоволення своїх потреб штучну структуру – цивілізацію, – не знаходить шляхів до трансцендентного, що є істинним Домом її буття. Висновки. Людина повинна відмовитися від помилкової зарозумілості про своє потенційне всезнання й всемогутність, перестати диктувати сущому свої правила, визначити межі своєї свободи і спробувати ясно усвідомити своє місце в об’єктивній структурі буття. Тільки в тому випадку, якщо відбудуться кардинальні зміни у сфері смислопородження, глобальна ситуація може змінитися на краще. Вирішальною силою, здатною підштовхнути до позитивних змін, може стати або вільна воля людей, які зрозуміють всю критичність ситуації, або зовнішні природні та соціальні обставини, які змусять людей кардинально перебудуватись. Правильна розстановка пріоритетів, глибоке усвідомлення загальнолюдських цілей і солідарність між людьми могли б стати тією ціннісною основою, яка буде підставою набуття сенсу і створення більш сприятливого майбутнього.Документ Кризис современной цивилизации и смыслообразующие аспекты творчества(Смысл творчества: инновации и Dasein : сб. ст. – СПб, 2016. – С. 147-155, 2016) Шаповал, В. Н.; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463В статье рассматриваются отдельные проявления системного кризиса, переживаемого современной цивилизацией, его истоки и формы проявления. Автор делает ударение на том, что основания переживаемых трудностей следует искать в духовной сфере. В сложившихся условиях только творчество, положительно окрашенные усилия нетривиально мыслящих людей становятся единственным инструментом, способным переломить ход событий и повернуть вектор цивилизации от нарастающего хаоса к новой гармонии и созиданию.Документ Деякі дискусійні питання з приводу подальшої еволюції людини(Філософські обрії. – 2019. – Вип. 41. – С. 143-153, 2019) Шаповал, В. М.; Shapoval, V. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463У статті піднімаються питання стосовно загальних тенденцій розвитку людства і відстоюється та думка, що надія на те, що біологічна еволюція виду «людина» буде мати продовження у вигляді духовної еволюції, не підтверджується фактами історії і реальної дійсності. За всіма ознаками, на зміну біологічній еволюції стосовно людини приходить не духовний, а інформаційно-технологічний етап.Документ Ecophilosophy and deep ecology: the search for a new paradigm of human and nature relations(European Journal of Humanities and Social Sciences. - 2018. - № 3. - P. 118-121, 2018) Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463У статті зроблена спроба показати особливості підходів до вирішення глобальних екологічних проблем в рамках екофілософії і глибокої екології, простежити витоки і основні принципи глибинної екології, а також важливість формування нової світоглядної парадигми для вирішення найбільш гострих проблем нашого часу.Документ Філософія права. Частина 1. Історія філософсько-правових вчень: навч. посіб.(Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. – 156 с., 2005) Шаповал, В. М.; Shapoval, V. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463Філософія права є однією з найважливіших складових частин філософії, яка вивчає найбільш загальні закономірності права, його місце і роль у світовій культурі. Вона пройшла значний історичний шлях свого розвитку, перш ніж набути сучасних форм. Суттєво змінювалися як її предмет, так і методи. У запропонованому посібнику розглядаються проблеми виникнення і основні етапи розвитку філософсько-правових теорій та ідей в історії західноєвропейської і вітчизняної філософської думки, а також теоретичні питання філософії права. Для студентів та курсантів вищих юридичних закладів освіти, а також для тих, хто цікавиться проблемами історії філософії права і бажає поглибити свої знання з цієї дисципліни.Документ Трансцендентальні горизонти свободи : монографія(Київ: ПАРАПАН, 2010. – 315 с., 2010) Шаповал, В. М.; Shapoval, V. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463У монографії розглядаються проблеми свободи в антропологічному та метаантропологічному контекстах, через правові, етичні і релігійні відносини, буття свободи у світі та її даність людині. Загострення глобальних проблем сучасності, «постлюдські» перспективи людини, що стають все виразнішими, ставлять під сумнів не тільки свободу людини, але й майбутнє цивілізації, примушують переглядати багато речей, що здавалися непорушними, та давати їм нове тлумачення. У зв'язку з цим книга є спробою дати нові інтерпретації проблем свободи через найважливіші життєві смисли людського існування. Монографія адресована фахівцям з філософської антропології, філософії культури і соціальної філософії, а також всім, хто не байдужий до проблем свободи в теоретичному і практичному вимірі.Документ Проблемы творчества в условиях глобализации(Творчество как национальная стихия: опыт России и Украины: сб. ст.. – СПб.: Изд-во СПб-го гос. эконом. ун-та, 2015. – С. 87-94, 2015) Шаповал, В. Н.; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463В статье сделана попытка проанализировать проблему творчества в условиях глобализации, показаны условия и стимулы к творчеству, связь последнего с человеческими потребностями, подчеркнуто значение творческой деятельности для выживания человечества.Документ Экофилософия и глубинная экология: поиски новой парадигмы отношений человека с природой(European Journal of Humanities and Social Sciences. – Vienna, 2018. – № 3. – Р. 118-121, 2018) Шаповал, В. Н.; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463В статье сделана попытка показать специфику подходов к решению глобальных экологических проблем в рамках экофилософии и глубинной экологии, прослеживаются истоки и основные принципы глубинной экологии, а также значение формирования новой мировоззренческой парадигмы для решения острейших проблем современности.Документ Іван Франко и Густав Лебон : два філософських погляди на теорію і практику соціалізму(Практична філософія. – 2016. – № 3. – С. 99-104, 2016) Шаповал, В. М.; Shapoval, V. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463Стаття має за мету співставити погляди двох визначних інтелектуалів кінця XIX – початку XX ст.ст. – І. Франка и Г. Лебона, на одну з найвпливовіших суспільно-політичних та світоглядних течій того часу – соціалізм, та дати їм адекватну оцінку. Принципова різниця позицій аналізованих авторів полягає у наступному. Іван Франко, висловлюючи свої думки з приводу тогочасного стану та майбутнього українського народу, пов’язував це майбутнє саме з соціалізмом, вбачаючи у ньому найбільш переконливу теорію, що прокладає шлях до справедливого суспільного устрою. На відміну від нього, Густав Лебон, беручи до уваги реальну історію Франції останніх століть та погляди класиків наукового соціалізму, вбачав у ньому вкрай суперечливу доктрину, теоретично слабу і необґрунтовану, котра, якщо її запровадити у життя, призведе до великих трагедій. Практика підтвердила висновки Г. Лебона, що, на жаль, не зменшує кількість спроб маніпулювати ідеями соціалізму заради меркантильних прагматичних інтересів.