Філософія. Логіка (Philosophy. Logic)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/104
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Документ Freedom or arbitrariness: a social and philosophic analysis(Postmodern Openings. – 2021. – Vol. 12, Issue 2. – P. 354-366, 2021) Stezhko, Z.; Hryshchenko, N. V.; Грищенко, Н. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6719-3754; Kultenko, V.; Savytska, I.; Suprun, A.; Rusko, N.Тема свободи завжди була в центрі життєвого та філософсько-політичного дискурсу. Свобода – одне з чарівних слів, яке викликає багато позитивних емоцій у повсякденному житті. Окремі соціально-філософські дослідження висвітлюють шляхи заміни традиційної, а іноді й спонтанної абсолютизації людської свободи на емпіричному рівні суспільної свідомості. Воно полягає в досягненні бажаних результатів і в праві вибирати, чого досягти. Різниця між цими «формулами» очевидна. в у другому випадку можна спостерігати прийняття певних обмежень свободи через соціальну реальність і розуміння того, що вона може бути повністю реалізована лише через самообмеження. Однак до таких висновків потрібно дійти самостійно. Практика показує, що категоричність влади щодо обов’язків громадян здебільшого призводить до протилежних результатів. Тому, як ніколи, актуальною є розробка постійної, розгорнутої, багаторівневої гуманітарної програми роботи з населенням, заснованої на соціально-філософських дослідженнях. Держава має побудувати «мережу» постійних спеціальних державних інституцій, оскільки це покращить якість державного управління, прокладе шлях до толерантності та успішних компромісів. Кінцевою метою даної статті є формування усвідомленої (раціональної) громадянської позиції та самовизначення внаслідок повного усвідомлення нею відповідальності за свої рішення.Документ Iнформацiйна вiйна: аналiз феномена(Актуальнi проблеми духовності. - 2022. - Вип. 23. - С. 173–189, 2022) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Зазначено, що інформацiйна вiйна ґрунтується на рiзного роду матерiальних явищах i ставить за мету в певний спосiб вплинути на матерiальний свiт. Однак вона включає й не менш необхiдну та важливу — iдеальну —складову, що вкорiнена у психiцi окремих людей, людських спiльнот i зазвичай вiдображується назовнi, сприймається, викликається до життя та органiзовується через застосування мови, вiзуалiзацiю тощо. Надано логiко-фiлософський аналiз саме цiєї складової iнформацiйної вiйни. Соцiальнi мережi й електроннi ЗМI, ширше — Internet, сьогоднi виявляються найважливiшим полем ведення iдеальної складової iнформацiйної вiйни. Велику iнформацiйну небезпеку в Internet становлятьпрофесiйнi тролi та боти, органiзованi у «фабрики тролiв», «ботоферми». Їх головний продукт — масове поширення замовної (дез)iнформацiї. Виявлено деякi елементарнi способи iдентифiкацiї тролiв. Разом iз фактчекiнгом вони кориснi в убезпеченнi вiд злоякiсних iнформацiйних впливiв, але не завжди достатнi. Пiдкреслено, що дiєва нацiональна система ведення iдеальної складової iнформацiйної вiйни має поєднувати вiдповiднi групи фахiвцiв iз компетентних державних структур, спецiалiзований персонал медiа, профiльнi громадськi органiзацiї, iнформацiйних волонтерiв. Та в iдеалi кожен має бути навчений надавати собi сам бодай первинну допомогу проти дезiнформацiї.Документ Логіка юридичних міркувань(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2022. - № 2. - С. 349-353, 2022) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153Розглянуто зв’язок юридичних міркувань, юридичної аргументації та, з іншого боку, логіки. Опрацьовано один важливий аспект зазначеного зв’язку, а саме чи є загальна, або формальна, логіка необхідною і достатньою для визначення релевантної форми юридичних міркувань та аргументації. Наголошено, що не можна стверджувати, що формальна логіка у полі права не працює зовсім. Однак сама по собі вона не детермінує релевантну форму юридичних міркувань чи аргументації, оскільки, насамперед, між формально-логічною валідністю і юридичною валідністю наявна суттєва різниця. Ця різниця ґрунтується на визнанні базової цінності права, тих чи інших особливих юридично-значущих цінностей поряд з цінністю матеріальної чи формальної істини. Відзначено, що формальна логіка не є ані достатньою, ані необхідною для того, щоб міркувати та аргументувати як юрист. Разом з тим, успішний юрист повинен засвоїти особливу юридичну логіку, що належить до домена сучасної неформальної логіки, і неухильно нею керуватися.Документ Quo Vadis: anthropological dimension of the modern civilization crisis(Anthropological Measurements of Philosophical Research. – 2021. – № 19. – P. 23-31, 2021) Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; Tolstov, I. V.; Толстов, І. В.Метою статті є аналіз причин системної кризи, яка вразила сучасну цивілізацію, через опис її основних структур, виявлення взаємозв’язку між її елементами, оцінка їх евристичного потенціалу, що відкриває можливості пошуку шляхів вирішення зазначеної кризи, нових напрямків цивілізаційного розвитку. Теоретичний базис дослідження склали системний аналіз, соціально-філософський і філософсько-антропологічний підходи, а також філософія глобальних проблем сучасності. Наукова новизна полягає в тому, що в статті вперше показаний зв’язок між основними структурними елементами людської цивілізації як системи, зміна одного з параметрів якої веде до зміни всіх інших, а також до зміни цивілізації в цілому. Висновки. Причиною глибокої кризи, яка вразила сучасну цивілізацію, є розбалансованість її як системи. Найважливішими елементами цієї системи є: чисельність населення, ресурси і технології, а ядром – свідомість в її індивідуальній та колективній формах. Від її стану залежить сприйняття, переробка та використання інформації, що є визначальним цивілізаційним ресурсом, а також стабільність всієї системи. Свідомість, яка базується на старих, що зжили себе, принципах та стереотипах, не в змозі впоратися з найгострішими викликами часу. Нова свідомість, якщо вона буде сформована, ознаменує собою перехід до нової теоретичної картини світу та моделі людської поведінки, в якій люди діятимуть, керуючись перевіреними знаннями, а не свавіллям та забобонами. Категоричним імперативом нової свідомості повинна стати ідея формування продуктивного інформаційного середовища, де будуть домінувати ідеї не консюмеризму та деструкції, як це має місце в теперішній час, а конструктивності та творчої праці.Документ Is there a specifically juristic logic?(Форум права = Forum Prava. – 2019. – Suppl. – P. t48-t53, 2020) Tiaglo, O. V.; Тягло, О. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153English translation of updated version of the original article published in Ukrainian: Tiaglo, O. V. (2017). Forum Prava, (1). 188–194. URL: http://nbuv.gov.ua/jpdf/FP_index.htm_2017_1_33.pdf.Документ Діджиталізація: на порозі цифрового дахау(Держава і злочинність. Нові виклики в епоху постмодерну : зб. тез доп. наук.-практ. конф., присвяч. пам’яті віце-президента Кримінологічної асоціації України, професора О. М. Литвака (м. Харків, 23 квіт. 2020 р.). – Харків : ХНУВС, 2020. – С. 170-172, 2020) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258Діджиталізація – це, перш за все, явище, що спричиняє послідовні трансформації соціокультурного коду, об’єднані загальним вектором розвитку. Сьогодні експоненціальне зростання цифрових технологій тягне за собою і зростання по експоненті кількості й якості інтеграційних змін в системі комунікації в суспільстві, що склалась в індустріальну епоху. Поява таких технічних засобів, як Інтернет і мобільні пристрої, що дозволяють членам суспільства перебувати в постійній комунікації один з одним, є першою сходинкою діджиталізації і, відповідно, провісником глобальних модифікацій соціальних інститутів і вектору розвитку суспільства в цілому.Документ Про одне актуальне для науки завдання(25 років становлення Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ: славетна історія та горизонти майбутнього: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 лют. 2020 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2020. – С. 294-296, 2020) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Гладкова, Є. О.; Gladkova, Ye. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4621-1738; ResearcherID: I-7032-2016Розкрито природу соціально-гуманітарного знання з позицій філософії наукового дискурсу.Документ The problem of searching the meaning of human existence: contemporary context(Anthropological measurements of philosophical research = Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2020. - № 17. - P. 55-64, 2020) Petrushov, V. M.; Петрушов, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3279-2180; Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463Метою статті є аналіз причин і підстав кризи сфери смислопородження, а також пошуки відповідей на питання про сенс людського життя в сучасному світі, що актуалізувались у зв’язку із загостренням глобальних проблем, виявлення точок дотику різних теоретичних позицій, оцінка їх евристичного потенціалу. Теоретичний базис дослідження склали історико-філософський, компаративістський та системний підходи, а також аналіз філософських напрацювань в області глобалістики. Наукова новизна полягає у тому, що в статті вперше зроблена спроба провести комплексний аналіз проблеми сенсу сущого, якою вона вбачається у першій чверті ХХI століття, пов’язавши її з сучасною соціальною ситуацією, яка характеризується складним комплексом взаємопов’язаних і взаємозалежних антропологічних проблем сучасності. Акцентується, що основна причина кризи сенсу полягає у тому, що людина відірвавшись від свого коріння, яким є жива природа, і створивши для задоволення своїх потреб штучну структуру – цивілізацію, – не знаходить шляхів до трансцендентного, що є істинним Домом її буття. Висновки. Людина повинна відмовитися від помилкової зарозумілості про своє потенційне всезнання й всемогутність, перестати диктувати сущому свої правила, визначити межі своєї свободи і спробувати ясно усвідомити своє місце в об’єктивній структурі буття. Тільки в тому випадку, якщо відбудуться кардинальні зміни у сфері смислопородження, глобальна ситуація може змінитися на краще. Вирішальною силою, здатною підштовхнути до позитивних змін, може стати або вільна воля людей, які зрозуміють всю критичність ситуації, або зовнішні природні та соціальні обставини, які змусять людей кардинально перебудуватись. Правильна розстановка пріоритетів, глибоке усвідомлення загальнолюдських цілей і солідарність між людьми могли б стати тією ціннісною основою, яка буде підставою набуття сенсу і створення більш сприятливого майбутнього.