Філософія. Логіка (Philosophy. Logic)

Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/104

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 50
  • Ескіз
    Документ
    До експлікації поняття квантової заплутаності
    (Актуальнi проблеми духовності. - 2023. - Вип. 24. - С. 225–248, 2023) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.
    Генеза поняття квантової заплутаностi дослiджується в контекстi суперечок навколо мисленого експерименту ЕйнштейнаПодольського-Розена, а ширше — дискусiї щодо повноти квантової механiки. З огляду на введенi фон Нейманом i запозиченi Шредiнгером поняття сумiшi та статистичного оператора аргументовано, що поняття заплутаностi у квантовiй фiзицi не є необхiдним. Поглиблений порiвняльний аналiз теоретичних студiй Шредiнгера, фон Неймана i Ландау приводить до висновку про поступове долання уявлення складної квантової системи як квазiмеханiчного агрегату. Знаходить обґрунтування її об’єктивна цiлiснiсть. Тож цiлiснiсть притаманна не тiльки квантовим явищам, а й квантовим системам самим собою. Повне роз’яснення мисленого ЕПР-експерименту вимагає врахування обох цих виявiв квантової цiлiсностi. Стверджується, що суттєвий результат довготривалого обговорення ЕПР-експерименту полягає у вичерпному визнаннi цiлiсностi квантової реальностi. Дослiдження «зльоту i падiння» поняття квантової заплутаностi, як i обґрунтування Бором поняття цiлiсного явища, пiдтверджують незвiднiсть Унiверсуму до множини демокрiтових атомiв та їх незчисленних сполучень, агрегатiв. Бiльше того, усе це збагачує картину Всесвiту як зрештою неподiльної цiлiсностi, що є революцiйною замiною досi популярного свiтогляду в дусi Демокрита. Аналiз сучасного використання поняття заплутаностi виявляє, що, з одного боку, воно схоплює неподiльнiсть, цiлiснiсть складних квантових систем рiзного роду i у такий спосiб є iнструментом рацiонального холiзму. Однак, з iншого боку, поняття заплутаностi було викликане до життя ще в межах уявлення квантових систем як квазiкласичних агрегатiв. Це дотепер дається взнаки через неглибоке наочно-повсякденне його розумiння, через принципово обмеженi спроби змоделювати чи помислити цiлiснi системи як множини окремих об’єктiв, хоч i в заплутаних станах.
  • Ескіз
    Документ
    Християнська ідентичність за часів глобалізації
    (Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філософія. - 2010. - Вип. 6. - С. 150-155, 2010) Голопич, І. М.; Golopych, І. М.
    У статті розглядається християнська ідентичність за часів глобалізації та головні підстави, на яких вона ґрунтується. Аналізується головна проблема християнської ідентичності, яка виникає під впливом великого потоку інформації – розуміння Образу Ісуса Христа та самоідентифікації з ним віруючих.
  • Ескіз
    Документ
    Українська ідентичність у проекті європейського прикордоння
    (Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філософія. - 2010. - Вип. 6. - С. 92-99, 2010) Артеменко, А. П.; Artemenko, A. P.
    У статті аналізується феномен України як пограниччя та специфіка визначення «українства». Розглядається «загальна схема соціокультурного співтовариства», яка формує українську ідентичність. Поняття «відкритого простору комунікації» і «втеча від держави» подані як ключові для української ідентичності.
  • Ескіз
    Документ
    Релігійна свобода: проблема суміжних термінологічних конструктів
    (Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2017. – № 3. – С. 68-75, 2017) Пайда, Ю. Ю.; Paida, Yu. Yu.; Куруц , Н. В.; Kuruts, N. V.
    Розглянуто проблему міжрелігійного діалогу через одну із детермінант – термінологічну невизначеність і неузгодженість між різними концептуальними традиціями у розумінні основних положень. Зокрема, відтворено принципові розбіжності, а також продемонстровано ідентичності у тлумаченні суміжних термінологічних конструктів, що входять у науковий обіг при аналізі поняття «релігійна свобода». Так, у поле аналізу ввійшли концепти «воля», «свобода» та «вибір». Ввівши їх у контекст додержання принципу релігійної свободи в сучасному світі, автор резюмує, що здатність людини керуватися волею в межах чуттєвих бажань і чистого розуму дозволяє їй цілеспрямовано формувати наміри й узгоджувати своє життя з життям інших (у тому числі координувати свої вірування з іншими релігійними поглядами). Усвідомлюючи можливість власного вільного вибору в системі релігій світу, людина здатна, керуючись практичним досвідом і критичним розумом, поважати такий самий вільний вибір тих, хто сповідує інші канони, та демонструвати раціональну спроможність досягнення загального блага. Але для того щоб узгодити свої дії, соціальні суб‘єкти мають узгодити концептуальні підходи до пояснення буття й усіх його складових, починаючи з узгодження та уніфікації розуміння основних положень і концептів.
  • Ескіз
    Документ
    Автономія людини: філософсько-правовий аспект
    (Актуальні проблеми правової науки і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : зб. матеріалів ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 21-22 трав. 2016 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2016. – С. 183-185, 2016) Геращенко, Т. Г.; Herashchenko, T. H.
    Зазначено, що автономна особистість – це суб’єкт, який вважає себе вільним і незалежним членом суспільства. Він має право вибору конкретної трудової діяльності, усвідомлює свої дії, дає їм правову оцінку, виходячи з критеріїв права, незалежний у розв’язанні політичних та ідеологічних питань.
  • Ескіз
    Документ
    «Тиранія моменту» в житті сучасника
    (Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 листоп. 2016 р.). – Харків, 2016.– С. 41-43, 2016) Грищенко, Н. В.; Hryshchenko, N. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6719-3754
    Відзначено, що інформаційний розвиток суспільства радикально змінює уявлення людини про час як основний вимір її буття. В новій комунікативній системі минуле, сьогодення та майбутнє можуть програмуватися для взаємодії один з одним в одному і тому ж повідомленні. «Безчасовий час» стає матеріальною основою нової культури, яка виходить за межі певного досвіду.
  • Ескіз
    Документ
    Freedom or arbitrariness: a social and philosophic analysis
    (Postmodern Openings. – 2021. – Vol. 12, Issue 2. – P. 354-366, 2021) Stezhko, Z.; Hryshchenko, N. V.; Грищенко, Н. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6719-3754; Kultenko, V.; Savytska, I.; Suprun, A.; Rusko, N.
    Тема свободи завжди була в центрі життєвого та філософсько-політичного дискурсу. Свобода – одне з чарівних слів, яке викликає багато позитивних емоцій у повсякденному житті. Окремі соціально-філософські дослідження висвітлюють шляхи заміни традиційної, а іноді й спонтанної абсолютизації людської свободи на емпіричному рівні суспільної свідомості. Воно полягає в досягненні бажаних результатів і в праві вибирати, чого досягти. Різниця між цими «формулами» очевидна. в у другому випадку можна спостерігати прийняття певних обмежень свободи через соціальну реальність і розуміння того, що вона може бути повністю реалізована лише через самообмеження. Однак до таких висновків потрібно дійти самостійно. Практика показує, що категоричність влади щодо обов’язків громадян здебільшого призводить до протилежних результатів. Тому, як ніколи, актуальною є розробка постійної, розгорнутої, багаторівневої гуманітарної програми роботи з населенням, заснованої на соціально-філософських дослідженнях. Держава має побудувати «мережу» постійних спеціальних державних інституцій, оскільки це покращить якість державного управління, прокладе шлях до толерантності та успішних компромісів. Кінцевою метою даної статті є формування усвідомленої (раціональної) громадянської позиції та самовизначення внаслідок повного усвідомлення нею відповідальності за свої рішення.
  • Ескіз
    Документ
    Iнформацiйна вiйна: аналiз феномена
    (Актуальнi проблеми духовності. - 2022. - Вип. 23. - С. 173–189, 2022) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153
    Зазначено, що інформацiйна вiйна ґрунтується на рiзного роду матерiальних явищах i ставить за мету в певний спосiб вплинути на матерiальний свiт. Однак вона включає й не менш необхiдну та важливу — iдеальну —складову, що вкорiнена у психiцi окремих людей, людських спiльнот i зазвичай вiдображується назовнi, сприймається, викликається до життя та органiзовується через застосування мови, вiзуалiзацiю тощо. Надано логiко-фiлософський аналiз саме цiєї складової iнформацiйної вiйни. Соцiальнi мережi й електроннi ЗМI, ширше — Internet, сьогоднi виявляються найважливiшим полем ведення iдеальної складової iнформацiйної вiйни. Велику iнформацiйну небезпеку в Internet становлятьпрофесiйнi тролi та боти, органiзованi у «фабрики тролiв», «ботоферми». Їх головний продукт — масове поширення замовної (дез)iнформацiї. Виявлено деякi елементарнi способи iдентифiкацiї тролiв. Разом iз фактчекiнгом вони кориснi в убезпеченнi вiд злоякiсних iнформацiйних впливiв, але не завжди достатнi. Пiдкреслено, що дiєва нацiональна система ведення iдеальної складової iнформацiйної вiйни має поєднувати вiдповiднi групи фахiвцiв iз компетентних державних структур, спецiалiзований персонал медiа, профiльнi громадськi органiзацiї, iнформацiйних волонтерiв. Та в iдеалi кожен має бути навчений надавати собi сам бодай первинну допомогу проти дезiнформацiї.
  • Ескіз
    Документ
    Логіка юридичних міркувань
    (Аналітично-порівняльне правознавство. - 2022. - № 2. - С. 349-353, 2022) Тягло, О. В.; Tiaglo, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0721-1153
    Розглянуто зв’язок юридичних міркувань, юридичної аргументації та, з іншого боку, логіки. Опрацьовано один важливий аспект зазначеного зв’язку, а саме чи є загальна, або формальна, логіка необхідною і достатньою для визначення релевантної форми юридичних міркувань та аргументації. Наголошено, що не можна стверджувати, що формальна логіка у полі права не працює зовсім. Однак сама по собі вона не детермінує релевантну форму юридичних міркувань чи аргументації, оскільки, насамперед, між формально-логічною валідністю і юридичною валідністю наявна суттєва різниця. Ця різниця ґрунтується на визнанні базової цінності права, тих чи інших особливих юридично-значущих цінностей поряд з цінністю матеріальної чи формальної істини. Відзначено, що формальна логіка не є ані достатньою, ані необхідною для того, щоб міркувати та аргументувати як юрист. Разом з тим, успішний юрист повинен засвоїти особливу юридичну логіку, що належить до домена сучасної неформальної логіки, і неухильно нею керуватися.
  • Ескіз
    Документ
    Quo Vadis: anthropological dimension of the modern civilization crisis
    (Anthropological Measurements of Philosophical Research. – 2021. – № 19. – P. 23-31, 2021) Shapoval, V. M.; Шаповал, В. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4826-8463; Tolstov, I. V.; Толстов, І. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5511-1670
    Метою статті є аналіз причин системної кризи, яка вразила сучасну цивілізацію, через опис її основних структур, виявлення взаємозв’язку між її елементами, оцінка їх евристичного потенціалу, що відкриває можливості пошуку шляхів вирішення зазначеної кризи, нових напрямків цивілізаційного розвитку. Теоретичний базис дослідження склали системний аналіз, соціально-філософський і філософсько-антропологічний підходи, а також філософія глобальних проблем сучасності. Наукова новизна полягає в тому, що в статті вперше показаний зв’язок між основними структурними елементами людської цивілізації як системи, зміна одного з параметрів якої веде до зміни всіх інших, а також до зміни цивілізації в цілому. Висновки. Причиною глибокої кризи, яка вразила сучасну цивілізацію, є розбалансованість її як системи. Найважливішими елементами цієї системи є: чисельність населення, ресурси і технології, а ядром – свідомість в її індивідуальній та колективній формах. Від її стану залежить сприйняття, переробка та використання інформації, що є визначальним цивілізаційним ресурсом, а також стабільність всієї системи. Свідомість, яка базується на старих, що зжили себе, принципах та стереотипах, не в змозі впоратися з найгострішими викликами часу. Нова свідомість, якщо вона буде сформована, ознаменує собою перехід до нової теоретичної картини світу та моделі людської поведінки, в якій люди діятимуть, керуючись перевіреними знаннями, а не свавіллям та забобонами. Категоричним імперативом нової свідомості повинна стати ідея формування продуктивного інформаційного середовища, де будуть домінувати ідеї не консюмеризму та деструкції, як це має місце в теперішній час, а конструктивності та творчої праці.