Адміністративне право та процес (Administrative Law and Procedure)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/107
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Публікація Напрями вдосконалення адміністративного законодавства, яке регулює порядок забезпечення та реалізації права особи адвокатом на безоплатну вторинну правову допомогу в адміністративному судочинстві в Україні(Наше право. - 2024. - № 2. - С. 52-58, 2024) Джафарова, О. В.; Dzhafarova, O. V.; Шатрава, С. О.; Shatrava, S. O.; Ковальов, І. В.; Kovalov, I. V.; Валко, П.; Valko, P.; Сергій Шатрава; Джафарова Олена В'ячеславівнаВиокремлено певні напрямки, які повинні сприяти покращенню прав особи адвокатом на безоплатну вторинну правову допомогу в адміністративному судочинстві в Україні, а також запропоновано відповідні зміни до норм чинного законодавства, спрямованого на вдосконалення надання безоплатної вторинної допомоги в адміністративному судочинстві.Публікація Реалізація адвокатом адміністративної процесуальної правосуб’єктності як суб’єктом надання безоплатної вторинної правової допомоги в адміністративному судочинстві(Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 5. - С. 368-371, 2024) Шатрава, С. О.; Shatrava, S. O.; Джафарова, О. В.; Dzhafarova, O. V.; Горбачов, О. В.; Horbachov, O. V.; Валко, П.; Valko, P.; Джафарова Олена В'ячеславівна; Сергій ШатраваВиявлено особливості реалізації адміністративної процесуальної правосуб’єктності адвоката в межах адміністративного судочинства в Україні. Наголошено, що реалізація адміністративної процесуальної правосуб’єктності адвоката, залученого до системи надання безоплатної вторинної правової допомоги представляє з себе цілеспрямовані дії адвоката щодо набуття сукупності прав та обов’язків, необхідних для участі в системі безоплатної вторинної правової допомоги, а також їх подальшого застосування в ході професійної, законодавчо регламентованої діяльності. Сутність професійної правничої допомоги здійснюваної адвокатом залученим до надання безоплатної вторинної правової допомоги при цьому не змінюється та залишається спрямованою на сприяння забезпеченню прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб. Реалізацію правосуб’єктності адвокатів задіяних у системи БВПД умовно класифіковано на декілька окремих етапів: 1) етап допуску (або залучення) адвоката до участі у наданні безоплатної вторинної правової допомоги, який включає в себе 1.1) набуття адвокатом права здійснювати правничу допомогу у межах системи БВПД та 1.2) процедуру безпосереднього розподілу доручень на здійснення БВПД; 2) безпосередню реалізацію адміністративної процесуальної дієздатності адвоката в системі надання БВПД; 3) припинення діяльності адвоката з надання правничих послуг в системі безоплатної вторинної правової допомоги. Особливість правосуб’єктності адвоката БВПД полягає у поширенні її окрім адміністративного судочинства ще на декілька галузей права (кримінального, цивільного тощо). При цьому, процедура безпосереднього розподілу доручень на здійснення БВПД, відповідно до чинного судового рішення, в повному об’ємі реалізується лише в галузі цивільно-правових відносин, при чому деякі компоненти механізму її реалізації недостатньо прозорі. Додатково слід відзначити, що під час реалізації правосуб’єктності адвоката суб’єкта системи БВПД в ній не виявлено ознак спеціальної правосуб’єктності.Публікація Адміністративно-правові засади взаємодії Служби безпеки України з іншими суб’єктами сектору безпеки і оборони щодо забезпечення прав людини(Наше право. - 2024. - № 1. - С. 58-63, 2024) Джафарова, О. В.; Dzhafarova, O. V.; Артеменко, І. А.; Artemenko, I. A.; Лещенко, Д. О.; Leshchenko, D. O.; Ігор Артеменко; Джафарова Олена В'ячеславівнаРозглянуто діяльність Служби безпеки України з питань взаємодії з багатьма суб’єктами сектору безпеки й оборони, що становить фундамент внутрішньої і зовнішньої безпеки в країні. Наголошено, шляхом співпраці з ДБР, НПУ, МВС, ЗСУ, Міністерством оборони України та іншими органами державної влади, ця спецслужба забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина, яка спрямована на недопущення терактів всередині країни, виявлення зрадників та агентів впливу в органах державної влади, розслідування воєнних злочинів росії, а також злочинів, що посягають на національну безпеку, на запобігання диверсійній діяльності шляхом проведення превентивних заходів у напрямку захисту міграційного законодавства і виявлення його порушників. Надано рекомендації, спрямовані на усунення недоліків або прогалин.Публікація Превентивні заходи в діяльності Служби безпеки України щодо забезпечення прав і свобод людини(Право.ua. - 2024. - № 1. - С. 49-53, 2024) Джафарова, О. В.; Dzhafarova, O. V.; Шатрава, С. О.; Shatrava, S. O.; Лещенко, Д. О.; Leshchenko, D. O.; Сергій Шатрава; Джафарова Олена В'ячеславівнаРозглянуто адміністративно-правове забезпечення прав і свобод людини та громадянина при здійсненні превентивних заходів у контексті діяльності Служби безпеки України через призму сучасних викликів та динамічних змін у суспільстві та політиці. Наголошено, що завдяки проведенню превентивних заходів працівникам Служби безпеки України вдається запобігти багатьом неправомірним посяганням на життя, здоров’я та права людини і громадянина, а також на національну безпеку всередині країни. Для підвищення ефективності таких заходів Служба безпеки України потребує впорядкування законодавчої бази у сфері проведення контррозвідувальної діяльності. Превентивні заходи, що використовуються працівниками Служби безпеки України, мусять знайти своє відображення у вигляді змін та доповнень до Закону України «Про Службу безпеки України» та інших нормативно правових актів, та мають бути обмежені вичерпним їх переліком та порядком застосування. Доведено необхідність окреслити підстави та процесуальні особливості їх застосування, з метою недопущення можливості для зловживань. Звернуто увагу на необхідність здійснення заходів щодо перетворення Служби безпеки України на спецслужбу Європейського зразка полягає в позбавленні її підслідності злочинів, що не мають відношення до захисту національної безпеки, а також декларування антитерористичної, розвідувальної та контррозвідувальної діяльності як пріоритетних напрямків діяльності для Служби безпеки України.Публікація Адміністративно-правовий механізм запровадження епідеміологічних та карантинних заходів(Європейські перспективи. - 2024. - № 1. - С. 5-11, 2024) Джафарова, О. В.; Dzhafarova, O. V.; Артеменко, І. А.; Artemenko, I. A.; Лещенко, Д. О.; Leshchenko, D. O.; Ігор Артеменко; Джафарова Олена В'ячеславівнаПроаналізовано адміністративно-правові засади, що регулюють запровадження та функціонування обмежувальних протиепідеміологічних та карантинних заходів в українському законодавстві. Виявлено наявні проблеми, створено практичні рекомендації, які спрямовані на їх усунення.Публікація Адміністративно-правове забезпечення прав та свобод людини і громадянина Службою безпеки України: питання сьогодення(Наукові записки [Центральноукр. держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка]. Сер.: Право. - 2023. - Вип. 15. - С. 42-46, 2023) Джафарова, О. В.; Dzhafarova, O. V.; Шатрава, С. О.; Shatrava , S. O.; Лещенко, Д. О.; Leshchenko , D. O.; Джафарова Олена В'ячеславівна; Сергій ШатраваРозглянуто важливий аспект діяльності Служби безпеки України щодо гарантування прав та свобод громадян, детально проаналізовано організаційну структуру та функції Служби безпеки України у цьому контексті, висвітлено конкретні аспекти адміністративного та правового регулювання її діяльності. Особлива увага приділяється адміністративно-правовому забезпеченню захисту прав і свобод громадян працівниками Служби безпеки України, що базується на законодавчих нормах та процедурах, спрямованих на забезпечення взаємодії служби з громадянами та дотримання принципів правової держави. Основні елементи адміністративно-правового забезпечення включають: 1) наявність уповноваженого з прав людини в Україні, до якого можуть звернутися за захистом своїх прав і свобод громадяни із скаргами на можливі порушення працівників Служби безпеки України; 2) освітні та навчальні програми, метою яких є забезпечення персоналу спецслужби знаннями та розумінням норм прав людини, процедур взаємодії з громадянами для їх сумлінного дотримання в ході службової діяльності; 3) засоби масової інформації, що виконують інформування громадськості про діяльність спецслужби та дотримання нею засад захисту прав і свобод людини; 4) механізми нагляду та парламентського контролю, що дозволяють висвітлювати питання діяльності Служби безпеки України на рівні законодавчої влади; 5) співпраця та обмін досвідом з міжнародними організаціями, взаємодія з іншими країнами та міжнародними структурами для обміну здобутими результатами та узгодження найкращих практик у сфері прав людини. Ці елементи складають комплексний адміністративно-правовий механізм, який має забезпечити дотримання прав і свобод громадян при взаємодії з Служби безпеки України. Важливо, щоб цей механізм діяв на основі високих стандартів правової держави та породжував баланс між потребами безпеки і правами людини.Публікація Про доцільність урахування потреб відомчої освіти в Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту(Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 9. - С. 222-224, 2023) Джафарова, О. В.; Dzhafarova, O. V.; Шатрава, С. О.; Shatrava, S. O.; Денищук, Д. Є.; Denyshchuk, D. Ye.; Погорілець, О. В.; Pohorіlets, O. V.; Сергій Шатрава; Джафарова Олена В'ячеславівна; Олена Погорілець; Денис ДенищукВ науковій статті звертається увага, що правове регулювання питань громадської безпеки та цивільного захисту здійснюється відповідно до актів національного законодавства України та скеровується відповідними документами довгострокового, середньострокового та короткострокового планування. У зв’язку з чим, Стратегія громадської безпеки та цивільного захисту має на меті визначення шляхів та напрямів забезпечення належного рівня захисту населення України від широкого кола криміногенних загроз і надзвичайних ситуацій різного (в тому числі природного, техногенного, інформаційного, гібридного та іншого) походження, їх профілактиці, запобіганню і нейтралізації, а також ліквідації та мінімізації їх негативного впливу на громадян й суспільство. В межах наукової статті виокремлено основні напрямки, які повинні бути відображені та реалізовані у Стратегі, оскільки мають визначальне значення для належної роботи органів системи Міністерства внутрішніх справ України в тривалій перспективі та закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС України, що у свою чергу є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Наголошено, що від реалізації виокремлених напрямків, які повинні бути відображенні у Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту залежить реалізація державної політики щодо захисту прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства та держави від загроз у вказаних сферах суспільних відносин, а також відповідний рівень діяльності закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання щодо підготовки особового складу для сил безпеки та оборони.