(Наше право. - 2022. - № 2. - С. 256-260, 2022) Остап'юк, А. Ю.; Ostapiuk, A. Yu.
Встановлено, що цивільний захист – це сукупність суспільно-правових відносин, які виникають між спеціально уповноваженими
органами державної влади, а також іншими юридичними та фізичними особами, з питань протидії, запобігання надзвичайним ситуаціям
та небезпечним подіям, подолання їх наслідків, що передбачає реалізацію спеціальних організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших передбачених законодавством заходів. Аргументовано, що цивільний захист – це комплексна та досить складна, структурована
категорія, зміст якої розкривається через суспільно-правові відносини, що виникають між окремими спеціально уповноваженими державними та недержавними інституціями. Предметом таких відносин є надзвичайні ситуації та небезпечні події – явища об’єктивної дійсності,
які несуть шкідливі наслідки для суспільства. Забезпечення цивільного захисту в межах регіонів нашої держави характеризується рядом ознак,
серед яких: 1) регулювання суспільно-правових відносин цивільного захисту здійснюється великою кількістю нормативно-правових актів
різної юридичної сили, особливе місце серед яких належить підзаконним та локальним актам; 2) цивільний захист в рамках регіону реалізується
на основі загальної державної політики у відповідній сфері; 3) забезпечення цивільного захисту на регіональному рівні передбачає обов’язкове
врахування індивідуальних ознак та характеристик відповідного регіону.
