Адміністративне право та процес (Administrative Law and Procedure)
Постійне посилання на розділhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/107
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Зміст підприємницької діяльності як особливого об’єкта контролю і нагляду(Право.ua. - 2021. - № 4. - С. 222-228, 2021) Воюцька, В. С.; Voiutska, V. S.В Україні, як у державі, в якій триває війна, підтримка і розвиток підприємницької діяльності є очевидним стратегічним імперативом, якому властивий потенціал зміни наративу руйнування економіки до її відродження. Однак, підтримка і розвиток підприємницької діяльності повинні супроводжуватись ефективним контролем і нагляд за такою економічною діяльністю, сприяючи тому, щоби ця діяльність виражались лише в конструктивній формі, сприяючи забезпеченню стабільності, прогресу та захисту публічних інтересів. У цьому контексті актуалізується потреба уточнення наукового розуміння змісту підприємницької діяльності, як особливого об’єкта контролю і нагляду. В цілому підприємницька діяльність у правовій та демократичній державі постає в якості самостійної, ініціативної, систематичної та активної діяльності, що охоплена дією правового режиму підприємницької діяльності, здійснюється фізичними та юридичними особами, які мають статус суб’єкта підприємницької діяльності та реалізують цей статус з метою отримання прибутку на власний ризик і під власну відповідальність. У зв’язку із цим, підприємницька діяльність, як об’єкт контролю та нагляду, є діями (рішеннями) суб’єкта підприємницької діяльності, спрямованими на: набуття правового статусу суб’єкта підприємницької діяльності; реалізація ним цього правового статусу з метою отримання прибутку. При цьому об’єктом контролю та нагляду в цьому контексті є виключно ті дії та рішення підприємця відносно яких (без шкоди для свободи підприємництва) здійснюється контрольно-наглядова діяльність з метою забезпечення законності у сфері підприємницької діяльності. Як об’єкт контролю та нагляду підприємницька діяльність характеризується рядом особливих рис. По-перше, підприємницька діяльність підпадає під сферу дії правового режиму підприємницької діяльності, що створений та діє в державі, а отже є невід’ємним елементом взаємодії щодо дотримання вимог законності у цій сфері. По-друге, підприємницька діяльність є економічною діяльністю (прибутковою господарською діяльністю) й тому цей фактор повинен враховуватись під час формування форм, методів, способів і засобів контрольно-наглядової діяльності за цією економічною діяльністю. Потретє, підприємницька діяльність самостійно здійснюється фізичними та юридичними особами, котрі набули правового статусу суб’єкта підприємницької діяльності, а саме будучи зареєстрованими в якості таких суб’єктів у порядку, встановленому чинним законодавством. По-четверте, підприємницька діяльність є активною, ініціативною та систематичною діяльністю, що окреслює значну площину факторів виникнення та посилення ризиків такої діяльності для дотримання режиму законності в державі. По-п’яте, підприємницька діяльність є ризикованою та відповідальною діяльністю. Відтак, підприємницька діяльність постає в якості особливого об’єкту нагляду і контролю, адже контроль та нагляд за підприємницькою діяльністю є: по-перше, виправданим обмеженням проголошеної на рівні Конституції України свободи підприємництва, оскільки є інструментом забезпечення безпеки підприємництва, котра сприяє стабільності ринку та суспільному добробуту. По-друге, контроль та нагляд за підприємницькою діяльністю є інструментом забезпечення реального дотримання підприємцями вимог законодавства, а також притягнення підприємців-порушників до юридичної відповідальності.Документ Підтримка та довіра як основа взаємодії поліції та громадських інститутів під час режиму воєнного стану(Вісник Національної академії правових наук України. - 2024. - № 3. - С. 74-84, 2024) Новіченко, А. В.; Novichenko, A. V.У статті досліджено та охарактеризовано питання забезпечення громадського порядку, який має важливе значення для будь-якої держави з однієї простої причини – якщо немає правопорядку, то зникає сама держава як організація суспільства. Тому ці питання завжди були актуальними та їм постійно приділялася пильна увага з боку вчених та практиків. Проаналізоване проведене реформування правоохоронних органів України, яке започатковане до початку російської агресії, мало на меті встановлення тісної взаємодії поліції з інституціями громадянського суспільства, що формуються в країні, та громадянами з метою забезпечення правопорядку. Поліція під час здійснення своєї діяльності має забезпечувати суспільну довіру до себе та підтримку громадян. Тільки за наявності довіри та підтримки з боку громадських інститутів до діяльності правоохоронних органів можна говорити про партнерство між цими суб’єктами, яке направлено на попередження, припинення кримінальних правопорушень та забезпечення правопорядку. Після повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України до функцій поліції в мирний час додалася значна кількість додаткових обов’язків, таких як розслідування військових злочинів росіян, мародерства, оборони держави, допомога біженцям, участь в евакуації тощо. У перші дні війни міста й села покидало дуже багато громадян, що призвело до колапсів на дорогах, але поліція всіляко забезпечувала безпеку дорожнього руху, тисячі поліцейських дбали про охорону громадського порядку, безпеку об’єктів, здійснювали супроводження вантажів та інші завдання, які виконують поліцейські до цього часу. Здійснено конкретизацію факторів, які підтверджують необхідність забезпечувати довіру до поліції з боку суспільства, представлено першорядні напрямки, орієнтовані на підвищення рівня довіри суспільства до поліції, які мають реалізовуватися спільними зусиллями, а також із залученням засобів масової інформації не залежно від правового режиму, в яких діє поліція.Документ Адміністративно-правове забезпечення підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань : дисертація(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2022) Прокудін, О. С.; Prokudin, O. S.; Прокудин, А. С.; Музичук, О. М. - науковий керівникРозкрито ґенезу підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань. Визначено поняття та з’ясовано зміст і призначення підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань. Охарактеризовано принципи підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань. Надано характеристику правовим засадам підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань і встановлено місце серед них адміністративно-правових норм. Розкрито організаційні засади підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань. Визначено особливості тактичної підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань. Узагальнено зарубіжний досвід підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань та опрацьовано можливості його використання в Україні. Запропоновано шляхи вдосконалення національного адміністративного законодавства з питань підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань.Документ Адміністративно-правове забезпечення підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань : автореферат дисертації(Харків : Харківський національний університет внутрішніх справ, 2022) Прокудін, О. С.; Prokudin, O. S.; Прокудин, А. С.; Музичук, О. М. - науковий керівникРозкрито ґенезу підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань. Визначено поняття та з’ясовано зміст і призначення підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань. Охарактеризовано принципи підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань. Надано характеристику правовим засадам підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань і встановлено місце серед них адміністративно-правових норм. Розкрито організаційні засади підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань. Визначено особливості тактичної підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань. Узагальнено зарубіжний досвід підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань та опрацьовано можливості його використання в Україні. Запропоновано шляхи вдосконалення національного адміністративного законодавства з питань підготовки особового складу підрозділів сил охорони правопорядку до виконання службово-бойових завдань.