Віктомологічні фактори становлення делінквентної поведінки неповнолітніх у процесі соціалізації

Abstract

Делінквентна поведінка неповнолітніх є складним соціально-правовим явищем, що формується під впливом багатьох взаємопов’язаних факторів. Серед них особливу увагу заслуговують віктимологічні чинники, які зумовлюють сприйнятливість дитини до протиправних впливів і відіграють важливу роль у процесі становлення її соціальної поведінки. Соціалізація як процес інтеграції індивіда в суспільство через засвоєння соціальних норм, цінностей і моделей поведінки має вирішальне значення у формуванні правослухняного або девіантного світогляду. Водночас, наявність віктимогенних обставин у соціальному середовищі, зокрема неблагополучна родина, насильство, нехтування потребами дитини, порушення права на освіту, стигматизація та відсутність позитивних соціальних ролей, формує підґрунтя для відхилення від нормативної поведінки. У межах даного дослідження здійснено спробу комплексного аналізу віктимологічних чинників, що впливають на делінквентну поведінку неповнолітніх у процесі соціалізації. Розглянуто типологію віктимної поведінки, яка передує правопорушенням, виявлено закономірності формування у підлітків відчуття виключеності та маргіналізації, що, у свою чергу, стимулює криміногенну активність. Доведено, що віктимність неповнолітніх виступає не лише наслідком впливу зовнішніх соціальних чинників, а й результатом специфіки індивідуального досвіду, психоемоційного стану та недостатнього рівня правової обізнаності. Окрему увагу приділено механізмам вторинної віктимізації в системі освіти, ювенальної юстиції та в колі однолітків, які посилюють девіантні настанови у неповнолітніх. На підставі проведеного аналізу сформульовано пропозиції щодо профілактики делінквентної поведінки через модифікацію соціального середовища, зменшення віктимогенних ризиків, розвиток правосвідомості та соціально- психологічної підтримки підлітків у кризових ситуаціях. Акцент зроблено на необхідності впровадження міждисциплінарного підходу до вирішення проблеми з залученням фахівців у галузі права, психології, соціальної педагогіки та кримінології.

Juvenile delinquent behavior is a complex socio-legal phenomenon shaped by the interplay of numerous interrelated factors. Among them, particular attention is paid to victimological factors that influence a minor's vulnerability to unlawful influences and play a significant role in shaping their social conduct. Socialization, as a process of integrating an individual into society through the acquisition of social norms, values, and behavioral models, is critical in forming a law-abiding or deviant worldview. At the same time, the presence of victimogenic circumstances in the social environment—such as dysfunctional families, domestic violence, neglect of a child's needs, violations of the right to education, stigmatization, and lack of positive social roles—creates a foundation for deviation from normative behavior. This study undertakes a comprehensive analysis of victimological factors contributing to juvenile delinquency during the socialization process. It examines the typology of victim behavior that precedes delinquent acts and identifies the patterns in the development of feelings of exclusion and marginalization among adolescents, which in turn stimulate criminogenic activity. It is argued that juvenile victimization results not only from the impact of external social conditions but also from the specifics of individual experiences, psycho-emotional states, and low levels of legal awareness. Special emphasis is placed on the mechanisms of secondary victimization within the education system, juvenile justice institutions, and peer groups, which reinforce deviant attitudes in minors. Based on the analysis, recommendations are offered for preventing delinquent behavior through modification of the social environment, reduction of victimogenic risks, development of legal consciousness, and provision of socio- psychological support for adolescents in crisis. The study highlights the importance of implementing an interdisciplinary approach to the issue, involving experts in law, psychology, social pedagogy, and criminology.