The offender and the theory of legal personality: International and ukrainian contexts

Abstract

Здатність особи представляти і захищати свої інтереси, нести юридичну відповідальність за вчинення адміністративних і кримінальних правопорушень становить таку категорію, як правосуб'єктність особи. Метою статті було порівняти правосуб’єктність правопорушника, який вчинив адміністративно каране правопорушення, та особи, яка вчинила кримінально каране діяння законодавством України та міжнародно-правовими актами. Досягнення поставленої мети стало можливим завдяки виконанню таких завдань: 1) визначено поняття та складові такої категорії як «юридична особа»; 2) з’ясовано особливості поняття адміністративної правосуб’єктності, визначено межі адміністративної правосуб’єктності особи, яка вчинила адміністративне правопорушення; 3) охарактеризовано межі правосуб’єктності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Автори використовували методи аналізу, синтезу, логіко-догматичний методи тощо. Визначено, що у загальному аспекті обсяг правосуб’єктності в межах адміністративного та кримінального судочинства, що здійснюється законодавством України, не має суттєвих відмінностей, однак у разі притягнення особи до відповідальності необхідно враховувати вагому кількість факторів.

The ability of a person to represent and protect his interests, and bear legal responsibility for committing administrative offenses and crimes, constitutes such a category as the legal personality. The article's purpose was to compare the legal personality of an offender and criminally punishable acts by the legislation of Ukraine and international legal acts. For this purpose, the following tasks have been set: 1) the concept and components of such a category as "legal entity" were defined; 2) the peculiarities of the concept of administrative legal personality are clarified, the limits of the administrative legal personality of a person who has committed an administrative offense are determined; 3) the limits legal personality person who has committed a criminal offense are characterized. The value of individual sources of the United Nations and the European Court of Human Rights for solving the specified tasks is clarified. Provisions are given that indicate that certain norms of Ukraine's national legislation do not correspond to the provisions of international law. This needs to be settled, because, for example, the right to a fair trial should be equal for everyone. The legal personality within the limits of administrative and criminal proceedings carried out by the legislation of Ukraine does not differ. However, in the case of bringing a person to justice, it is necessary to evaluate different components of legal personality.

Целью статьи было сравнить правосубъектность правонарушителя, совершившего административно наказанное правонарушение, и лица, совершившего уголовно наказуемое деяние законодательством Украины и международно-правовыми актами.