Система форм державно-правового примусу

Abstract

У статті автор удосконалює погляди щодо одиниці класифікації державно-правового примусу, виокремлює та аналізує основні види державно-правового примусу.

Автором запропоновано класифікувати державно-правовий примус за такими критеріями: 1) за формою здійснення;

2) залежно від ступеня участі держави й особи в правовідносинах (за сферою врегулювання суспільних відносин);

3) за юридичним критерієм; 4) залежно від заходів безпосереднього здійснення державно-правового примусу; 5) залежно від способу впливу на правосвідомість і вид юридично значущої поведінки особи і суспільства; 6) залежно від предмета правового регулювання.

In the article the author improves the views on the unit of classification of state-legal coercion, allocates and analyzes the main types of state-legal coercion.

The author proposes to classify state-legal coercion according to the following criteria: 1) in the form of implementation; 2) depending on the degree of participation of the state and the person in legal relations (in the sphere of regulation of social relations); 3) by legal criterion; 4) depending on the measures of direct implementation of state-legal coercion; 5) depending on the way of influencing the legal consciousness and the kind of legally significant behavior of the individual and society; 6) depending on the subject of legal regulation.

В статье автор совершенствует взгляды относительно единицы классификации государственно-правового принуждения, выделяет и анализирует основные виды государственно-правового принуждения.

Автором предложено классифицировать государственно-правовое принуждение по следующим критериям: 1) по форме осуществления;

2) в зависимости от степени участия государства и личности в правоотношениях (по сфере урегулирования общественных отношений);

3) по юридическим критериям; 4) в зависимости от мер непосредственного осуществления государственно-правового принуждения; 5) в зависимости от способа воздействия на правосознание и вид юридически значимого поведения личности и общества; 6) в зависимости от предмета правового регулирования.