Принцип відкритості та прозорості в адміністративному праві як умова демократизації державного управління

Abstract

Принципи відкритості та прозорості є одними з основоположних у формуванні ефективної системи публічного адміністрування в умовах демократизації державної влади. У сучасній правовій науці вони розглядаються як необхідні засади, що сприяють забезпеченню належної взаємодії між державними органами та громадянами, утвердженню довіри до держави, зниженню корупційних ризиків та підвищенню відповідальності суб’єктів владних повноважень. У межах адміністративного права ці принципи набувають особливого значення, оскільки саме ця галузь регулює відносини, пов’язані з організацією та здійсненням публічного управління, адміністративними процедурами та реалізацією прав і обов’язків громадян у сфері публічного адміністрування. У роботі здійснено ґрунтовний аналіз правової природи принципів відкритості та прозорості, їх нормативного закріплення у національному законодавстві, зокрема у Кодексі України про адміністративне судочинство, Законі України «Про доступ до публічної інформації», Законі України «Про звернення громадян» та інших. Обґрунтовано, що ефективна реалізація зазначених принципів можлива лише за умов наявності інституційно та процедурно розвиненого механізму адміністративно-правового регулювання, який базується на засадах правової визначеності, справедливості, участі громадськості та підзвітності державних органів. Особливу увагу приділено аналізу практичних аспектів застосування принципів відкритості та прозорості в діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, в тому числі в контексті цифрової трансформації публічного управління, розвитку електронних сервісів, відкритих реєстрів та цифрової участі громадян. Виявлено основні бар’єри, які перешкоджають впровадженню відкритості та прозорості як сталих інституційних практик: правова фрагментарність, формалізм процедур, низький рівень правосвідомості як посадовців, так і громадян. Узагальнюючи, обґрунтовано, що принципи відкритості та прозорості в адміністративному праві не лише посилюють легітимність публічної влади, але й виступають каталізаторами демократичного поступу та модернізації державного управління. Їх належна імплементація є передумовою зміцнення правової держави, становлення ефективної моделі публічного сервісу та формування активного громадянського суспільства.

The principles of openness and transparency represent fundamental elements in the development of an effective system of public administration under conditions of democratization of state power. In contemporary legal science, these principles are regarded as essential foundations that promote proper interaction between public authorities and citizens, strengthen public trust in the state, reduce corruption risks, and enhance the accountability of power-holding actors. Within the framework of administrative law, these principles acquire particular significance, as this branch of law governs relations associated with the organization and functioning of public administration, administrative procedures, and the realization of citizens’ rights and duties in the public sphere. This study presents an in-depth analysis of the legal nature of the principles of openness and transparency, their normative consolidation in national legislation, particularly the Code of Administrative Procedure of Ukraine, the Law of Ukraine "On Access to Public Information", the Law of Ukraine "On Citizens’ Appeals", among others. It is substantiated that effective implementation of these principles is possible only in the presence of an institutionally and procedurally developed mechanism of administrative-legal regulation, which is based on the principles of legal certainty, fairness, public participation, and accountability of public authorities. Special emphasis is placed on the practical aspects of applying the principles of openness and transparency in the activities of executive authorities and local self-government bodies, including within the context of digital transformation of public administration, the development of e-services, open registers, and digital citizen engagement. The key barriers to the establishment of openness and transparency as sustainable institutional practices have been identified: legal fragmentation, procedural formalism, and the low level of legal awareness among both officials and citizens. In conclusion, the paper argues that the principles of openness and transparency in administrative law not only enhance the legitimacy of public power but also serve as catalysts for democratic progress and modernization of governance. Their proper implementation is a prerequisite for strengthening the rule of law, building an effective model of public service, and fostering an active civil society.