Особливості реалізації превентивних повноважень поліцейських офіцерів громади у воєнний період: адміністративно-правовий аналіз

Abstract

Реалізація превентивних повноважень поліцейських офіцерів громади у період воєнного стану вимагає переосмислення традиційних адміністративно-правових підходів до забезпечення публічного порядку та безпеки. Система безпеки громад зазнає істотних трансформацій в умовах повномасштабної агресії, що потребує не лише посилення функцій Національної поліції України, а й зміни у механізмах реалізації превентивної діяльності на місцях. Поліцейський офіцер громади, як безпосередній представник держави в локальній безпековій мережі, виконує комплексну роль, що поєднує адміністративний нагляд, правопросвітництво, раннє виявлення загроз та ефективну комунікацію з населенням. У статті здійснено глибокий адміністративно-правовий аналіз особливостей реалізації превентивних повноважень таких офіцерів у воєнний період, з урахуванням актуальних викликів: переміщення великої кількості внутрішньо переміщених осіб, зростання соціальної напруги, воєнних злочинів, диверсій, зростання рівня недовіри до державних інституцій, а також потреби у збереженні правопорядку в умовах правової турбулентності. Дослідження базується на чинному адміністративному законодавстві, підзаконних актах, а також практичному досвіді функціонування інституту поліцейського офіцера громади в умовах воєнного часу. Окрему увагу приділено питанням законності, пропорційності та дотримання принципу правової визначеності під час здійснення превентивних заходів. У роботі аргументовано, що ефективність превентивної діяльності офіцерів громади залежить не лише від нормативної регламентації, а й від їхньої фахової підготовки, ресурсного забезпечення, налагоджених зв’язків з місцевим самоврядуванням і громадськістю, а також від наявності чіткого алгоритму дій у кризових ситуаціях. Підкреслено потребу у подальшому удосконаленні адміністративно-правового регулювання превентивної діяльності, зокрема шляхом внесення змін до профільного законодавства, розробки спеціальних інструкцій щодо дій офіцерів у період воєнного стану, а також систематизації кращих практик, виявлених під час війни. Запропоновано концептуальні напрями розвитку інституту поліцейського офіцера громади як ключової ланки у забезпеченні безпеки громад у перехідний та післявоєнний періоди.The exercise of preventive powers by community police officers during martial law necessitates a re-evaluation of traditional administrative and legal approaches to ensuring public order and safety. The community security system is undergoing substantial transformations under conditions of full-scale aggression, requiring not only the strengthening of the functions of the National Police of Ukraine but also changes in the mechanisms of implementing preventive activities at the local level. As a direct representative of the state within the local security infrastructure, the community police officer performs a multifaceted role that combines administrative supervision, legal education, early threat detection, and effective communication with the population. This article presents an in-depth administrative and legal analysis of the specifics of exercising preventive powers by such officers during wartime, taking into account pressing challenges such as the massive displacement of internally displaced persons, increased social tension, war crimes, sabotage activities, the rise of public distrust toward state institutions, and the necessity to maintain public order under legal uncertainty. The study draws on current administrative legislation, subordinate regulations, and the practical experience of the community police officer program functioning in the conditions of war. Particular attention is paid to the issues of legality, proportionality, and adherence to the principle of legal certainty during the implementation of preventive measures. The paper argues that the effectiveness of the community officers’ preventive activities depends not only on regulatory provisions but also on their professional training, resource support, cooperation with local self-government bodies and civil society, and the presence of clear operational protocols for crisis situations. The need for further improvement of administrative and legal regulation is emphasized, including amendments to the relevant legislation, the development of special wartime operational guidelines for officers, and the systematization of best practices identified during the war. The article proposes conceptual directions for developing the institution of community police officers as a key element in ensuring public security during transitional and post-war periods.