Деякі дискусійні аспекти, що обумовлюють необхідність подальшої інновації вчення про джерела права

Abstract

Постановка питання про джерела права як для світової, так і для вітчизняної юриспруденції є споконвічною. Ряд авторів висловлюють власні підходи до означеного питання. Звертається увага на те, що у Конституції як акті, що має найвищу юридичну силу, термін "джерело права" взагалі не згадується. Зазначається, що в національній правовій системі не має монізму нормативно-правових актів. Робиться припущення про те, що в законі зроблено спробу легалізації в межах національної правової системи принципів права в якості джерел права.

The question of the sources of law for both the world and domestic jurisprudence is primordial. Several authors express their own approaches to this issue. Attention is drawn to the fact that the term "source of law" is not mentioned at all in the Constitution as an act having the highest legal force. It is noted that in the national legal system there is no monism of normative legal acts. It is assumed that the law attempts to legalize the principles of law as sources of law within the national legal system.

Постановка вопроса об источниках права как для мировой, так и для отечественной юриспруденции является исконной. Ряд авторов высказывают собственные подходы к указанному вопросу. Обращается внимание на то, что в Конституции как акте, который имеет высшую юридическую силу, термин "источник права" вообще не упоминается. Отмечается, что в национальной правовой системе нет монизма нормативно-правовых актов. Делается предположение о том, что в законе предпринята попытка легализации в рамках национальной правовой системы принципов права в качестве источников права.