Міжнародний досвід визначення статусу мігрант/біженець

Abstract

Стаття присвячена науковому дослідженню статусів мігрантів/біженців виходячи з досвіду історичних подій та міжнародного законодавства європейських країн. Російсько-українська війна призвела до наймасштабнішої від років Другої Світової війни масової міграції українського населення. Наслідком стала поява раніше невідомих українському суспільству феномену багатомільйонних вимушених мігрантів, внутрішньо переміщених осіб, шукачів притулку, переселенців та осіб, шукаючих додаткового чи тимчасового захисту. Оскільки в статті мова йде про біженців/мігрантів, ми врахували міжнародний досвід країн, які безпосередньо займаються правовим регулюванням різних категорій мігрантів. З’ясовано, що біженці справді є однією з категорій мігрантів. Збіг між цими двома категоріями в глобальному контексті характеризується обмеженими шляхами легальної міграції, обмеженими довгостроковими рішеннями для біженців і каральною політикою щодо шукачів притулку. Слід відмітити, що біженці мають особливий статус, який підтверджується міжнародним режимом захисту біженців, та викладений в Конвенції та Протоколі про захист біженців. Наполягання на дихотомії мігрант/біженець спонукає багатьох вчених вважати, що біженцям потрібен захист, а мігрантам – ні, переконання, яке є хибним: біженцям може знадобитися «міжнародний захист», як це концептуально визначено в Конвенції про біженців, але всі мігранти – насправді всі люди, які потребують захисту держав від порушень їхніх прав людини. Дуже важливо наголосити, що особи, які рятуються від військового конфлікту можуть підпадати під визначення біженця, якщо наявна загроза переслідування з конвенційної підстави. За умови відсутності підстав переслідування за ознаками, що передбачені Конвенцією, вони можуть претендувати на додатковий захист, як це зробила більшість українців закордоном. Запропоновано виступати за глобальний режим мобільності, який зрештою приведе до кращого захисту прав для всіх тих, хто переселяється, включаючи біженців. Міжнародне міграційне право все ще лише зароджується та є фрагментарним, але Глобальний договір про безпечну, впорядковану та врегульовану міграцію є важливим політичним кроком до більш узгодженого структурування відповідей держав.

Problem setting. The article is devoted to the scientific study of the status of migrants/refugees based on the experience of historical events and international legislation of European countries. The Russian-Ukrainian war led to the largest mass migration of the Ukrainian population since the Second World War. The result was the emergence of a previously unknown phenomenon of multi-million forced migrants, internally displaced persons, asylum seekers, displaced persons and persons seeking additional or temporary protection. Since the article deals with refugees/migrants, we took into account the international experience of countries that directly deal with the legal regulation of various categories of migrants. Analysis of recent researches and publications. Scientific studies of migration law, namely the status of refugees and migrants, were devoted to the works of such foreign and domestic scholars as S. Castles, S. Timur, P. Stalker, R. O’Neill, S. Spencer, E. Tsakiri, O. Bespalov, S. Volkov, O. Kuzmenko, O. Malynovska, V. Novik, S. Pirozhkov, O. Piskun, I. Prybitkov, Y. Rymarenko, V. Troshchynsky, Y. Todyka, Y. Shemshuchenko, M. Shulga, S. Chekhovych and others. However, the ongoing process of development and transformation of human society creates new trends in migration movements, which, in turn, require legal study. The purpose of the research is to define the refugee/migrant status in international practice in order to clearly understand and distinguish between these two categories. After all, the dual connections of forced/voluntary and political/ economic, which underlie their distinction, are questionable. Article’s main body. It was found that refugees are indeed one of the categories of migrants. The overlap between these two categories in a global context is characterized by limited pathways for legal migration, limited long-term solutions for refugees, and punitive asylum-seeker policies. It should be noted that refugees have a special status, which is confirmed by the international regime of refugee protection, and set forth in the Convention and the Protocol on the Protection of Refugees. Insistence on the migrant/refugee dichotomy leads many scholars to believe that refugees are in need of protection and migrants are not, a belief that is false: refugees may be in need of “international protection” as conceptualized in the Refugee Convention, but all migrants are, in fact, all people who need the protection of states from violations of their human rights. It is very important to emphasize that persons fleeing a military conflict may fall under the definition of a refugee if there is a threat of persecution on the basis of the Convention. Provided there are no grounds for persecution based on the grounds provided for by the Convention, they can claim additional protection, as the majority of Ukrainians abroad did. Conclusions and prospects for the development. It is proposed to advocate for a global mobility regime that will ultimately lead to better protection of rights for all those who move, including refugees. International migration law is still nascent and fragmented, but the Global Compact on Safe, Orderly and Regular Migration is an important political step towards a more coherent structuring of state responses.

Целью статьи является определение статуса беженец/мигрант в международной практике для четкого понимания и разграничения этих двух категорий. Ведь двойные связи принудительно/добровольно и политико/экономически, которые лежат в основе их отличия являются сомнительными.