Сучасний стан та перспективи розвитку української кримінології

Abstract

Стаття присвячена характеристиці сучасного стану та перспектив розвитку української кримінології. Вітчизняна кримінологія сформувалась як методологічна транзитивна наука, що за останні тридцять років інтегрувалася в загальноцивілізаційний, ліберально-демократичний контекст і дискурс. Установлено, надано опис та пояснення характеру й ступеню розвитку окремих складових предмету кримінології, зокрема її методології, вчення про злочинність, детермінацію злочинності, особу (особистість) кримінального правопорушника, механізм індивідуальної кримінально протиправної, а також віктимної поведінки, протидії та запобігання злочинності, окремим предметно наскрізним теоріям у межах так званої політичної, економічної кримінології, кримінології правотворчості тощо. Доводиться, що й досі даються в знаки вади об’єктивістсько-матеріалістичного підходу до вивчення особистості кримінального правопорушника (як системи соціально значущих якостей, а не як екзистенціальної, духовної сутності; примат соціально-діалогічної природи особистості над рефлексивною, трансцендентною її складовими тощо), криміногенної детермінації, розуміння злочинності загалом. Поруч з цим здійснено методологічний прорив, презентовано розмаїття методологічних підходів, принципів, прийомів, концепцій, імплементація в кримінологічний дослідницький інструментарій пізнавальних можливостей феноменології, екзистенціалізму, синергетики, соціального конструктивізму, психоаналізу, trauma studies, психоісторичного підходу, теорії ігор тощо. Запропоновано 10 перспективних та першочергових напрямів кримінологічних досліджень, серед яких: методологія кримінології, кримінологія війни, сучасний російський фашизм, кримінологічне забезпечення перехідного правосуддя, фронтирна злочинність тощо.

The article is devoted to the description of the current state and prospects of the development of Ukrainian criminology. National criminology has been formed as a methodological transitional science that has been integrated into the general civilisation, liberal democratic context and discourse over the past thirty years. It has been determined, described and explained the nature and degree of the development of certain components of the criminology subject matter, in particular, its methodology, the doctrine of crime, determination of crime, personality of a criminal offender, the mechanism of individual criminal and victim behaviour, combating and preventing crime, and specific subject matter theories within the so-called political, economic criminology, criminology of law-making, etc. It has been proved that there are still shortcomings in the objective and materialistic approach to the study of the criminal offender’s personality (as a system of socially significant qualities, rather than as an existential, spiritual entity; the primacy of the social and dialogical nature of the personality over its reflective, transcendental components, etc.), criminogenic determination, and understanding of the crime in general. Simultaneously, a methodological breakthrough has been made, and a variety of methodological approaches, principles, techniques, concepts, as well as the implementation of the cognitive capabilities of phenomenology, existentialism, synergetics, social constructivism, psychoanalysis, trauma studies, psychohistorical approach, game theory, etc. have been presented into the criminological research toolkit. 10 promising and priority areas of criminological research have been proposed, including: methodology of criminology, criminology of war, modern Russian fascism, criminological support of transitional justice, frontline crime, etc.

Статья посвящена характеристике современного состояния и перспектив развития украинской криминологии. Отечественная криминология сформировалась как методологическая транзитивная наука, которая за последние тридцать лет интегрировалась в общецивилизационный, либерально-демократический контекст и дискурс. Установлено, предоставлено описание и объяснение характера и степени развития отдельных составляющих предмета криминологии, в частности ее методологии, учение о преступности, детерминации преступности, личность уголовного правонарушителя, механизм индивидуального уголовно противоправного, а также виктимного поведения, противодействия и предотвращения преступности, отдельным предметно сквозным теориям в рамках так называемой политической, экономической криминологии, криминологии правотворчества и т. д.