Проблемні питання запровадження інституту дізнання в досудове розслідування в мирному і воєнному стані

Abstract

У статті на ретроспективному рівні розглянуто генезис створення і запровадження у чинне національне кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство правового інституту кримінальних проступків і введення у досудове слідство Національної поліції України органів дізнання та відповідно посад дізнавачів і начальників органів дізнання. У ході дослідження підтверджена доцільність і необхідність таких нововведень у закон про кримінальну відповідальність України та Кримінальний процесуальний кодекс України. Констатовано, що складність виконання завдань дізнавачів, як і слідчих, значно посилюється і обумовлюється, особливо при їх діяльності в умовах воєнного стану. Досліджено тенденцію і практику виявлення кримінальних проступків після запровадження органів дізнання в мирний час та, зокрема, при протидії кримінальним проступкам, зокрема й використання досвіду при забезпеченні мобілізаційних заходів та кримінальним правопорушенням у воєнній сфері.

The article retrospectively examines the genesis of creation and introduction of the legal institute of criminal misdemeanors into the current national criminal and criminal procedure legislation and the introduction of inquiry and, accordingly, the positions of inquiry officers and heads of inquiry into the pre-trial investigation of the National Police of Ukraine. The research confirmed the expediency and necessity of such innovations to the Law on Criminal Liability of Ukraine and the Criminal Procedure Code of Ukraine. This is confirmed by results of activities of the investigative bodies in investigating criminal misdemeanors in certain specific areas of criminal offences, as envisaged when they were established, and as a result they have had specific performance indicators over the past three years, as provided by laws and regulations in the area of combating criminal offences, in particular criminal misdemeanors. According to results of the research, it is established that the complexity of the tasks of inquirers, as well as investigators, is significantly increased and conditioned, especially when they operate under martial law. The author examines the tendency and practice of detecting criminal offences after the introduction of inquiries in peacetime and, in particular, in combating criminal offences, including the use of experience in ensuring mobilization measures and criminal offences in the military sphere, starting from the conduct of hostilities since 2014 in the ATO and JFO area to the present day, and as a result, the relevant practical component and relevant experience have been developed in order to improve the professional activities of both inquirers and investigators under the current martial law. Based on results of the research, the author has developed suggestions and recommendations in theoretical, legislative and law enforcement areas with a view to improving the activities of the inquiry, increasing the efficiency of their activities and proper interaction with state bodies, services and units of the National Police, the Security Service of Ukraine, military units of law enforcement and other activities, etc. It is concluded that the results of this research in that area will contribute to improvement activities of inquiry both under martial law and in the postwar perspective.

В статье на ретроспективном уровне рассмотрен генезис создания и введения в действующее национальное уголовное и уголовно-процессуальное законодательство правового института уголовных проступков и введение в досудебное следствие Национальной полиции Украины органов дознания и соответствующих должностей дознавателей и начальников органов дознания. Констатировано, что сложность выполнения задач дознавателей, как и следователей, значительно усиливается и оговаривается, особенно при их деятельности в условиях военного положения. Исследована тенденция и практика выявления уголовных проступков после введения органов дознания в мирное время и, в частности, при противодействии уголовным проступкам, в том числе и использовании опыта при обеспечении мобилизационных мероприятий и уголовных правонарушений в военной сфере.