Особливості прояву домашнього насильства під час війни

Abstract

Зазначено, що проблеми домашнього насильства в період військової агресії загострюються і під впливом різних причин можуть залишатися невидимими або мати неналежне реагування з боку суспільства. Підкреслено існування трьох основних підходів щодо аналізу чинників, які мають вплив на розвиток ситуації домашнього насильства: соціокультурний, системний сімейний та індивідуально-психологічний. Визначено, що насильство може мати різні форми, динаміку та ступені інтенсивності, але завжди присутнім є факт порушення однією людиною прав і свобод іншої людини. Проаналізовано чинники, пов’язані із більшою ймовірністю проявів насильства, та чинники, що можуть сприяти збільшенню домашнього насильства під час війни (страх, невпевненість, відчуття безпорадності та розгубленості; соціально-економічна нестабільність та втрата роботи; вимушене переселення та втрата безпечного оточення й усталеного міжособистісного простору; порушення сімейної динаміки та стосунків; підвищене вживання алкоголю та наркотиків; легкий доступ до різних видів зброї; виникнення посттравматичного стресового синдрому тощо).The authors note in the article that the problems of domestic violence in the period of military aggression are aggravated and, due to various reasons, may remain invisible or have an insufficient level of response from society. It has been emphasised the existence of three main approaches to analysing the factors that influence the development of domestic violence, such as sociocultural, systemic family and individual psychological. It has been stated that the most generally accepted today is the ecological theory of violence by U. Bronfenbrenner, which explains domestic violence by addressing the problem from various perspectives. The authors emphasise that violence can have different forms, dynamics and intensity, but it is always a violation of the rights and freedoms of another person. The article analyses the factors associated with a higher probability of violence and factors that may contribute to the increase in domestic violence during war (fear, uncertainty, feelings of helplessness and confusion; socioeconomic instability and loss of work; forced relocation and loss of a safe environment and established interpersonal space; disruption of family dynamics and relationships; increased alcohol and drug use; easy access to various types of weapons; posttraumatic stress syndrome, etc.). The reasons for the decrease in the number of appeals to the National Police of Ukraine regarding cases of violence have been analysed (self-levelling of the problem by the victim; the need to solve other urgent problems; the victim’s location in the temporary occupation or in the war zone; lack of trust in the authorities and institutions in the host communities; living in temporary shelters without free access to mobile communication and the Internet; forced relocation of people to other regions of the country and abroad into foreign language environments). The language barrier and lack of knowledge about the specifics of the country’s response to domestic violence; a decline in the speed of police response due to the involvement of employees in public order protection, especially in the areas close to the war zone, etc.Отмечено, что проблемы домашнего насилия в период военной агрессии обостряются и под влиянием различных причин могут оставаться невидимыми или иметь ненадлежащее реагирование с стороны общества. Подчеркнуто существование трех основных подходов к анализу факторов, оказывающих влияние на развитие ситуации домашнего насилия: социокультурный, системный семейный и индивидуально психологический. Подчеркнуто, что насилие может иметь различные формы, динамику и степени интенсивности, но всегда присутствует факт нарушения одним человеком прав и свобод другого человека. Проанализированы факторы, связанные с большей вероятностью проявлений насилия и факторы, что могут способствовать увеличению домашнего насилия во время войны (страх, неуверенность, чувство беспомощности и растерянности; социально-экономическая нестабильность) и потеря работы; вынужденное переселение и потеря безопасного окружения и установившегося межличностного пространства; нарушение семейной динамики и отношений; повышенное употребление алкоголя и наркотиков; легкий доступ к разным видам оружия; возникновение посттравматического стрессового синдрома и т.п.).