Поняття та засоби формалізації діяльності у кримінальному провадженні

Abstract

На сучасному етапі розвитку кримінального процесу та криміналістики сфера кримінального судочинства часто розглядається з точки зору діяльнісного підходу – тобто як діяльність окремих суб’єктів (дізнавача, слідчого, прокурора, підозрюваного (обвинуваченого), захисника, слідчого судді, суду, інших учасників кримінального провадження (тощо) та їх взаємодія. Так само й значна кількість пропозицій у літературі пов’язана із удосконаленням або оптимізацією їх діяльності з огляду на загальні засади кримінального провадження. Ця стаття не є виключенням та спрямована на уточнення підходів до розуміння діяльності у сфері кримінального провадження та її упорядкування (формалізацію). У статті здійснено спробу узагальнити існуючі погляди на зміст таких понять як кримінальна процесуальна діяльність, діяльність слідчого, прокурора, слідчого судді та інших учасників кримінального провадження. Запропоновано термін «діяльність у сфері кримінального провадження» як узагальнюючий та такий, що розкриває соціальну природу діяльності із розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень. У роботі також запропоновано підхід, за якого нормативно-правове регулювання, інші види соціального регулювання та організаційно-тактичні рекомендації розглядаються як засоби формалізації діяльності у сфері кримінального провадження, тобто такі, які спрямовані на її впорядкування, приведення до певного стандарту. При цьому, зазначені заходи запропоновано диференціювати в залежності від ступеня формалізації. За результатами проведеного дослідження автор дійшов висновку, що під формалізацією діяльності у сфері кримінального провадження слід розуміти процес упорядкування дій та рішень учасників кримінального провадження за допомогою їх правого регулювання, встановлених етичних, релігійних норм, а також таких засобів як планування діяльності суб’єктом та застосування ним правил рекомендаційного характеру, що зосереджені у наданих алгоритмах та програмах. Вказані засоби формалізації мають різну юридичну природу, але все-таки можуть розглядатись в одному порядку відповідно до їх функції у сфері кримінального судочинства, що і передбачає можливість їх класифікації.

At the current stage of development of the criminal process and criminology, the sphere criminal justice is often considered from the point of view of an activity approach - that is, as the activity of individual subjects (investigator, investigator, prosecutor, suspect (accused), defense attorney, investigating judge, court, other participants in criminal proceedings (etc.) and their interaction. Similarly, a significant number of proposals in the literature are related to the improvement or optimization of their activities in view of the general principles of criminal proceedings. This article is not an exception and is aimed at clarifying approaches to understanding activities in the field of criminal proceedings and their regulation (formalization). Summary of research results. The article attempts to summarize existing views on the content of such concepts as criminal procedural activity, activity of an investigator, prosecutor, investigative judge and other participants in criminal proceedings. The term "activities in the field of criminal proceedings" is proposed as generalizing and revealing the social nature of investigative and judicial activities consideration of criminal offenses. The work also proposes an approach in which regulatory and legal regulation, other types of social regulation and organizational and tactical recommendations are considered as means of formalizing activity in the field of criminal proceedings, i.e. those aimed at streamlining it, bringing it to a certain standard. At the same time, it is proposed to differentiate these measures depending on the degree of formalization. Conclusions. Based on the results of the research, the author came to the conclusion that the formalization of activities in the field of criminal proceedings should be understood as the process of streamlining the actions and decisions of the participants in criminal proceedings with the help of their legal regulation, established ethical and religious norms, as well as such means as planning activities by the subject and applying he rules of a recommendatory nature, which are concentrated in the provided algorithms and programs. The specified means of formalization have different legal nature, but still can be considered in the same order according to their function in the field of criminal justice, which implies the possibility of their classification.

В статье предпринята попытка обобщить существующие взгляды на содержание таких понятий как уголовная процессуальная деятельность, деятельность следователя, прокурора, следственного судьи и других участников уголовного производства. Предложен термин «деятельность в сфере уголовного производства» как обобщающий и раскрывающий социальную природу деятельности по расследованию и судебному рассмотрения уголовных правонарушений В работе также предложен подход, при котором нормативно-правовое регулирование, другие виды социального регулирования и организационно-тактические рекомендации рассматриваются как средства формализации деятельности в сфере уголовного производства, то есть такие, которые направлены на ее приведение в порядок, приведение к определенному стандарту. При этом указанные меры предложено дифференцировать в зависимости от степени формализации.