Засоби протидії Європейського Союзу поширенню COVID-19 крізь призму забезпечення права на охорону здоров’я

Abstract

Зазначено, що цей рік став показовим у сфері міжнародного співробітництва та єдності між країнами-членами ЄС під час кризових ситуацій. Мали місце негативні явища, які показали, що не всі країни були готові зіштовхнутись із такою ситуацією. Інституції ЄС мають здійснювати низку заходів щодо усунення прогалин у законодавчій та організаційній сфері Союзу, які б гарантували дієвість кризисного механізму IPCR у боротьбі з поширенням COVID-19, що цілком відповідатиме положенням міжнародних стандартів у галузі прав людини щодо забезпечення права на охорону здоров’я.

Отмечено, что этот год стал показательным в сфере международного сотрудничества и единства между странами-членами ЕС в кризисных ситуациях. Имели место негативные явления, которые показали, что не все страны готовы столкнуться с такой ситуацией. Институции ЕС должны осуществлять ряд мер по устранению пробелов в законодательной и организационной сфере Союза, которые гарантировали бы действенность кризисного механизма IPCR в борьбе с распространением COVID-19, что будет полностью соответствовать положениям международных стандартов в области прав человека по обеспечению права на здравоохранение.

It was noted that this year has become indicative in the field of international cooperation and unity between EU member states in crisis situations. There have been negative developments that have shown that not all countries are ready to face such a situation. EU institutions should implement a series of measures to fill the gaps in the legislative and organizational sphere of the Union, which would guarantee the effectiveness of the IPCR crisis mechanism in combating the spread of COVID-19, which will be fully consistent with the provisions of international human rights standards on ensuring the right to health care.