Організаційно-правові засади здійснення ювенальної превенції на деокупованих територіях

Abstract

Проблематика ювенальної превенції на деокупованих територіях України набуває особливої актуальності в умовах відновлення державного управління, забезпечення безпеки дітей та формування довіри до інституцій правопорядку. Ювенальна превенція є системою заходів, спрямованих на запобігання злочинності серед неповнолітніх, захист їх прав та інтересів, соціальну адаптацію і ресоціалізацію вразливих категорій молоді. В умовах післявоєнної реінтеграції таких територій виникає потреба у чітких організаційно-правових засадах для ефективної діяльності органів державної влади, правоохоронних структур та громадських організацій. Увага акцентується на ролі Національної поліції, служб у справах дітей, центрів соціальних служб та місцевих органів самоврядування у координації заходів, спрямованих на зниження ризику правопорушень серед неповнолітніх. Значна увага приділяється аналізу законодавчих актів, що регулюють механізми превенції, а також визначенню прогалин, які потребують оновлення в умовах нових викликів безпеки. Вивчаються можливості інтеграції міжнародного досвіду у сфері ювенальної юстиції та підвищення ролі просвітницьких, медіаційних та реабілітаційних практик у роботі з молоддю, яка постраждала внаслідок окупації. Актуальним є також питання підвищення правової грамотності серед підлітків та їхніх батьків, розвиток міжвідомчої взаємодії та залучення громадського сектору до реалізації профілактичних заходів. Таким чином, створення ефективної моделі ювенальної превенції на деокупованих територіях потребує системного підходу, належного нормативного забезпечення та міжінституційної співпраці.

The issue of juvenile prevention in the de-occupied territories of Ukraine has become particularly relevant in the context of restoring public administration, ensuring child safety, and building trust in law enforcement institutions. Juvenile prevention involves a comprehensive system of measures aimed at deterring juvenile delinquency, protecting children's rights and interests, and facilitating the social adaptation and reintegration of vulnerable youth groups. The post-conflict reintegration of these territories necessitates clear organizational and legal foundations for the effective work of government agencies, law enforcement bodies, and civil society organizations. Particular attention is paid to the role of the National Police, child welfare services, social service centers, and local self-government bodies in coordinating actions aimed at minimizing juvenile offenses. The analysis highlights key legislative frameworks governing prevention mechanisms and identifies legal gaps that must be addressed in light of new security challenges. The study explores the potential for integrating international practices in juvenile justice and expanding educational, mediation, and rehabilitation programs for youth affected by occupation. The enhancement of legal awareness among teenagers and their parents, inter-agency cooperation, and the involvement of the civic sector in implementing preventive strategies are emphasized as critical components. Therefore, the development of an effective juvenile prevention model in de-occupied territories requires a systemic approach, adequate legal support, and robust interinstitutional collaboration.