Суб’єктивні і об’єктивні ознаки адміністративних проступків у сфері публічного порядку: проблеми відокремлення і практичного застосування

Abstract

Проблематика ідентифікації та розмежування суб’єктивних і об’єктивних ознак адміністративних проступків у сфері публічного порядку залишається одним із найскладніших і водночас найактуальніших завдань сучасної адміністративно- деліктної науки. Незважаючи на зовнішню формальну визначеність правових приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення, саме в аспекті застосування норм до конкретних обставин справи виникає потреба чіткого тлумачення змісту кожної ознаки складу правопорушення. Особливої уваги заслуговують труднощі у відмежуванні схожих за зовнішнім проявом діянь, що можуть набувати різного правового значення залежно від виявленого наміру правопорушника, психоемоційного стану, віку, професійної належності або суспільної небезпеки діяння. У роботі проаналізовано дискусійні підходи до розуміння об’єктивних ознак таких проступків, серед яких місце, час, спосіб учинення правопорушення, а також суб’єктивних – вина, мотив, мета та форма вини. Здійснено критичну оцінку існуючої судової практики, що часто нехтує глибинним аналізом внутрішньої сторони правопорушення, обмежуючись констатацією самого факту порушення встановлених норм. Автором запропоновано нові методологічні підходи до кваліфікації адміністративних проступків у публічно-правовій сфері, що базуються на принципах юридичної визначеності, пропорційності та індивідуалізації відповідальності. Розглянуто перспективи впровадження системи ризик-орієнтованої оцінки для підвищення ефективності правозастосування та уникнення помилкових рішень, що можуть мати репресивний характер. На підставі проведеного аналізу сформульовано практичні рекомендації для суддів, правоохоронців та посадових осіб органів місцевого самоврядування з метою вдосконалення підходів до оцінювання ознак адміністративних проступків у сфері публічного порядку.

The issue of identifying and distinguishing between the subjective and objective elements of administrative misdemeanors in the field of public order remains one of the most complex and pressing challenges in contemporary administrative offense theory. Despite the outward formal clarity of the legal provisions enshrined in the Code of Ukraine on Administrative Offenses, the practical application of these norms to specific cases necessitates precise interpretation of the content of each element of the offense. Particular attention is paid to the difficulties in differentiating acts that appear similar in their external manifestation but may acquire different legal significance depending on the offender’s intent, emotional state, age, professional affiliation, or the social danger of the act. The paper analyzes various controversial perspectives on the understanding of objective features of such offenses, including the location, timing, and manner of the offense, as well as subjective elements such as guilt, motive, purpose, and the form of intent. The study provides a critical assessment of existing judicial practice, which often neglects an in-depth analysis of the internal aspect of the offense, limiting itself to acknowledging the mere fact of a violation. The author proposes new methodological approaches to the qualification of administrative misdemeanors in the public domain, grounded in the principles of legal certainty, proportionality, and individualized responsibility. The article also explores the prospects of implementing a risk-based assessment system to improve the effectiveness of law enforcement and prevent erroneous, potentially repressive decisions. Based on the analysis, practical recommendations are formulated for judges, law enforcement officers, and local government officials to refine their approaches in evaluating the characteristics of administrative offenses related to public order.