Правовой институт применения принудительных мер медицинского характера в уголовном процессе Украины

Abstract

В статье проведено теоретическое исследование международных и национальных законодательных, научных положений, статистических данных и практики правоприменительной деятельности по вопросам состояния дел, законодательного и нормативного регулирования правового института применения судом принудительных мер медицинского характера и о возможности обращения с ходатайством в суд следователем, прокурором о его реализации к лицам, установленным действующим законодательством при окончании досудебного расследования. Определены тенденции и практика законодательного закрепления данного направления в международно-правовых актах, в решениях Европейского суда по правам человека, законодательстве и апробированные опытом отдельных зарубежных стран. Представлена научная позиция об определении понятийного аппарата отдельных положений действующего УПК Украины по исследованным вопросам, на основании чего даны конкретные предложения и рекомендации по законодательному их закреплению и использованию в теории уголовного процесса.

The authors of the article provides a theoretical study of international and national legislative, scientifc provisions, statistical data and practice of law enforcement activity on the issues of legislative regulation of the legal institution of the application of compulsory medical measures by the court, and the possibility of applying to the court by the investigator, prosecutor for its implementation to persons, established by applicable law at the end of the pre-trial investigation. The tendencies and practice of legislative consolidation of this direction in international legal acts, in the decisions of the European Court of Human Rights, legislation and tested by the experience of some foreign countries were determined. The author presented the scientifc position on the defnition of the conceptual apparatus of certain provisions of the current Code of Criminal Procedure of Ukraine on the issues examined, on the basis of which specifc proposals and recommendations on their legislative consolidation and use in the theory of the criminal process were given.

У статті проведено теоретичне дослідження міжнародних і національних законодавчих, наукових положень, статистичних даних і практики правозастосовчої діяльності з питань стану справ, законодавчого та нормативного регулювання правового інституту застосування судом примусових заходів медичного характеру та про можливості звернення з клопотанням до суду слідчим, прокурором про його реалізації до осіб, встановленим чинним законодавством при закінченні досудового розслідування. Визначено тенденції та практика законодавчого закріплення даного напрямку в міжнародно-правових актах, в рішеннях Європейського суду з прав людини, законодавстві та апробовані досвідом окремих зарубіжних країн. Представлена ​​наукова позиція про визначення понятійного апарату окремих положень чинного КПК України за дослідженими питаннями, на підставі чого дано конкретні пропозиції і рекомендації щодо законодавчого їх закріплення і використання в теорії кримінального процесу.