Протидія дезінформації та пропаганді в умовах війни: роль медіа та соціальних мереж

Abstract

В умовах сучасної війни, коли інформація стала одним з головних інструментів впливу на громадську думку та поведінку мас, проблема дезінформації та пропаганди набуває особливої актуальності. Ворог активно використовує інформаційний простір для поширення маніпулятивних наративів, фейкових новин і спотворених фактів з метою деморалізації населення, дискредитації державних інституцій, посилення паніки та недовіри в суспільстві. У такому контексті роль медіа та соціальних мереж стає вирішальною як у поширенні, так і в нейтралізації шкідливого контенту. Журналісти, редактори, блогери та адміністратори цифрових платформ несуть відповідальність за перевірку інформації, розвиток критичного мислення аудиторії, популяризацію фактчекінгу та дотримання етичних стандартів. Соціальні мережі, попри свою вразливість до інформаційних атак, водночас виступають дієвим інструментом мобілізації, солідаризації громадян, протидії фейкам та поширенню достовірних повідомлень. Завдяки розвитку технологій, включаючи алгоритми штучного інтелекту для виявлення фейків, суспільство має нові можливості для захисту від маніпуляцій. Однак боротьба з дезінформацією потребує не лише технічних рішень, а й комплексного підходу, що охоплює медіаосвіту, розвиток цифрової грамотності, міжсекторальну співпрацю та активну участь громадянського суспільства. Тільки за умови свідомої взаємодії держави, журналістів, платформ і самих користувачів інформаційного простору можливо ефективно протистояти інформаційній агресії та забезпечити стійкість до пропагандистських впливів під час війни.

In the context of modern warfare, where information becomes a powerful weapon in shaping public opinion and influencing mass behavior, the issue of disinformation and propaganda gains critical significance. Adversaries actively exploit the information space to spread manipulative narratives, fake news, and distorted facts aimed at demoralizing the population, discrediting public institutions, fueling panic, and eroding trust within society. In this landscape, media and social networks play a decisive role not only in the dissemination but also in the mitigation of harmful content. Journalists, editors, bloggers, and digital platform administrators bear the responsibility of verifying information, fostering critical thinking, promoting fact-checking practices, and adhering to ethical standards. Despite being vulnerable to information attacks, social media simultaneously serves as a potent tool for mobilization, community solidarity, combating falsehoods, and amplifying credible messages. With the advancement of technology, including artificial intelligence algorithms for fake detection, societies now possess enhanced capabilities to resist manipulation. Nevertheless, combating disinformation demands more than just technical solutions; it requires a holistic approach encompassing media literacy, digital education, cross-sectoral cooperation, and active civic engagement. Only through conscious collaboration between governments, journalists, digital platforms, and users themselves can societies effectively confront information aggression and build resilience against propaganda during wartime.