Learning autonomy and its formation in the context of language teaching

Abstract

Стаття присвячена одній з актуальних проблем сучасної педагогіки – навчальної автономії та її формуванню у контексті навчання мови. Розкривається суть навчальної автономії та підкреслюється, що вона передбачає певний рівень навчально-пізнавальної компетенції студентів, що визначається як здатність до ефективного самостійного управління навчальною діяльністю. При цьому істотне значення мають такі стратегії, як ставлення мети, планування навчальної діяльності та рефлексивна самооцінка. Проаналізовано передумови ефективності розвитку навчальної автономії. У світлі особистісно-орієнтованої парадигми, що лежить в основі концепції безперервної освіти, автономія розглядається як характеристика індивідуальної позиції людини і тісно пов’язана з індивідуалізацією процесу навчання через розвиток творчої активності студентів. Пропонуються різні форми індивідуалізації навчального процесу, такі як диференціація рівня складності завдань для студентів з різною підготовкою, диференціація змісту навчальних матеріалів залежно від інтересів студентів, диференціація режимів виконання завдань з урахуванням індивідуальних особливостей. Зазначається, що навчальна автономія передбачає володіння студентами навичками самоконтролю, тобто навичками самостійно визначати мету навчання, організовувати його і структурувати сам процес навчання, адекватно оцінювати здобуті результати, використовуючи різноманітні стратегії навчання. Автономна навчальна діяльність дозволяє найбільш повно розвивати необхідні сучасним фахівцям якості особистості і навчально-пізнавальні уміння, підвищувати рівень мотивації і створювати умови для самореалізації у творчому пошуку. Автономна діяльність дозволяє зробити процес навчання індивідуалізованим, особистісноорієнтованим, тобто спрямованим на розвиток творчих здібностей і на самореалізацію в навчальному процесі кожної конкретної особистості. У контексті сучасної концепції професійної освіти, що ставить перед вищою школою завдання навчити студентів самостійно одержувати і поповнювати свої знання й уміння, організація автономної навчальної діяльності є одним з ефективних заходів вдосконалення навчального процесу.The article is devoted to one of the urgent issues of modern pedagogy ‒ learning autonomy and its formation in the context of language teaching. The article reveals the essence of learning autonomy and emphasises that it implies a certain level of students’ educational and cognitive competence, which is defined as the ability to effectively manage learning activities independently. At the same time, such strategies as goal setting, planning of learning activities and reflective self-assessment are essential. The prerequisites for the effectiveness of the development of learning autonomy are analysed. In the light of the person-centred paradigm, which is the basis of the concept of lifelong learning, autonomy is considered as a characteristic of a person's individual position and is closely related to the individualization of the learning process through the development of students’ creative activity. Various forms of individualization of the educational process are proposed, such as differentiation of the level of difficulty of tasks for students with different backgrounds, differentiation of the content of educational materials depending on the interests of students, differentiation of task performance modes taking into account individual characteristics. It is noted that learning autonomy assumes that students have the skills of self-control, i.e. the skills to independently determine the purpose of learning, organise it and structure the learning process itself, adequately evaluate the results obtained using various learning strategies. Autonomous learning activities allow for the fullest development of the personality qualities and learning and cognitive skills necessary for modern specialists, increase motivation and establish conditions for self-realisation in creative search. Autonomous activity makes the learning process individualised, personality-oriented, i.e. aimed at developing creative abilities and self-realisation in the learning process of each individual. In the context of the modern concept of professional education, which sets the task for higher education to teach students to acquire and replenish their knowledge and skills independently, the organisation of autonomous learning activities is one of the effective measures to improve the learning process.Статья посвящена одной из актуальных проблем современной педагогики – учебной автономии и ее формированию в контексте обучения языка. Раскрывается суть учебной автономии и подчеркивается, что она предполагает определенный уровень учебно-познавательной компетенции студентов, определяемой как способность к эффективному самостоятельному управлению учебной деятельностью. При этом существенное значение имеют следующие стратегии, как отношение цели, планирование обучающей деятельности и рефлексивная самооценка. Проанализированы предпосылки эффективности развития обучающей автономии.