Міжнародний вимір протидії воєнно-агресивній злочинності в контексті російсько-української війни: від дипломатії до захисту кіберпростору

Abstract

Стаття присвячена дослідженню міжнародного виміру протидії воєнно-агресивній злочинності в контексті російсько-української війни. Виділено та охарактеризовано перспективні превентивні заходи у сфері: 1) поглиблення співпраці в межах існуючих безпекових міжнародних проєктів та створення нових військових альянсів для відсічі агресії російської федерації; 2) дипломатичного тиску на рф з метою спонукання її політичних лідерів до припинення збройної агресії; 3) економіко-правового тиску, в тому числі і зокрема через використання широкого арсеналу заходів санкційної політики. Наголошено на необхідності підвищення ефективності реалізації механізмів міжнародної юстиції з питань міжнародно-правової відповідальності російської держави. Обгрунтовано важливість рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» від 09.07.2025 р. у справі протидії воєнно-агресивній злочинності у перспективі. Обґрунтовується важливість специфікації партнерської (Україна та її міжнародні партнери) співпраці у кіберсфері у напрямі посилення спроможностей блокувати кібератаки, що в контексті збройного конфлікту та зважаючи на їх спрямованість на цивільні об’єкти набувають ознак воєнних кіберзлочинів. Це – шлях до підвищення обороноздатності у критичних сферах Досліджено особливості реалізація репресивно-превентивних заходів в системі міжнародної кримінальної юстиції. Наголошено на необхідності підвищення ефективності діяльності Міжнародного кримінального суду. Акцентується увага на домаганні Україною у статусі повноправного члена МКС об’єктивізації діяльності Офісу прокурора МКС, залучення як підозрюваних у вчиненні найтяжчих воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноциду безпосередньо В. В. Путіна. Досліджуються оптимальні моделі міжнародного кримінального трибуналу ad hoc щодо злочину агресії проти України.The article is devoted to the study of the international dimension of countering military-aggressive crime in the context of the Russian-Ukrainian war. Promising preventive measures are identified and characterized in the areas of: 1) deepening cooperation within existing international security projects and the creation of new military alliances to repel the aggression of the Russian Federation; 2) diplomatic pressure on the Russian Federation in order to induce its political leaders to stop armed aggression; 3) economic and legal pressure, including and in particular through the use of a wide arsenal of sanctions policy measures. The need to increase the effectiveness of the implementation of international justice mechanisms on issues of the international legal responsibility of the Russian state is emphasized. The importance of the decision of the European Court of Human Rights in the case “Ukraine and the Netherlands v. Russia” of 09.07.2025 in the case of combating military-aggressive crime in the future is substantiated. The importance of specifying partner (Ukraine and its international partners) cooperation in the cyberspace is substantiated in the direction of strengthening the capabilities to block cyberattacks, which in the context of an armed conflict and given their focus on civilian objects acquire signs of military cybercrimes. This is a way to increase defense capabilities in critical areas The peculiarities of the implementation of repressive and preventive measures in the system of international criminal justice are studied. The need to increase the effectiveness of the International Criminal Court is emphasized. The article focuses on Ukraine's claim, as a full member of the ICC, to objectify the activities of the ICC Prosecutor's Office, to involve V. V. Putin himself as a suspect in the commission of the most serious war crimes, crimes against humanity, and genocide. The article examines the optimal models of an ad hoc international criminal tribunal for the crime of aggression against Ukraine.