Організаційно-правові форми усиновлення (на матеріалах українських губерній у складі Російської імперії)

Abstract

Наукова стаття присвячена дослідженню та комплексному аналізу організаційно-правових форм усиновлення (на матеріалах українських губерній у складі Російської імперії). З урахуванням доктринального дослідження зроблено висновок, що правовий зв’язок матері і дитини встановлювався на підставі визнання кровного споріднення. При відсутності такого визнання, кровну спорідненість дитини і жінки підтвердити можна було лише відповідним метричним записом чи її власноручним письмовим підтвердженням. У даному випадку встановлювався сімейно-правовий зв’язок між матір’ю і дитиною. Така обмежена кількість способів доказу обґрунтовувалася необхідністю захисту дівчат із благородних родин, які народили дитину поза шлюбом, від можливого шантажу. Вітчизняне законодавство наказувало суду проводити тільки формальну перевірку дотримання умов усиновлення, не торкаючись, подібно римському праві і романському законодавстві, перевірки матеріальної і моральної придатності усиновителя і корисності усиновлення для усиновлюваного. Про це, очевидно, слід шкодувати: усиновлення мало можливість бути джерелом не вигоди усиновлюваного, а неблагочестивих розрахунків усиновителяThe scientific article is devoted to the research and complex analysis of organizational and legal forms of adoption (on the materials of the Ukrainian provinces as part of the Russian Empire). Taking into account the doctrinal study, it concluded that the legal relationship between mother and child was established based on recognition of consanguinity. In the absence of such recognition, the blood relationship of the child and the woman could be confirmed only by an appropriate metric record or her own written confirmation. In this case, a family law relationship established between mother and child. Such a limited number of methods of proof was justified by the need to protect girls from noble families who gave birth to a child out of wedlock from possible blackmail. Domestic law required the court to conduct only a formal review of compliance with the conditions of adoption, without affecting, like Roman law and Roman law, verification of the material and moral suitability of the adopter and the usefulness of the adoption for the adoptee. This, obviously the adoption had the opportunity to be a source not of benefit to the adoptee, and the pious calculations of the adopter.Научная статья посвящена исследованию и комплексному анализу организационно правовых форм усыновления (на материалах украинских губерний в составе Российской империи). С учетом доктринального исследования сделан вывод, что правовая связь матери и ребенка устанавливалась на основании признание кровного родства. При отсутствии такого признания, кровное родство ребенка и женщины подтвердить можно было только соответствующей метрической записью или ее собственноручным письменным подтверждением. В данном случае устанавливалась семейно-правовая связь между матерью и ребенком. Такое ограниченное количество способов доказательства обосновывалось необходимостью защиты девушек из благородных семей, родивших ребенка вне брака, от возможного шантажа. Отечественное законодательство предписывало суду проводить только формальную проверку соблюдения условий усыновления, не касаясь, подобно римскому праву и романскому законодательству, проверки материальной и моральной пригодности усыновителя и полезности усыновления для усыновляемого Об этом, очевидно, следует жалеть: усыновление имело возможность быть источником не выгоды усыновляемого, а неблагочестивых расчетов усыновителя.