Сучасні форми та методи діяльності органів Національної поліції у сфері захисту прав дитини

Abstract

Стаття присвячена характеристиці окремих сучасних форм та методів діяльності органів Національної поліції України щодо захисту прав, свобод та законних інтересів дитини. Автор при цьому не відходить від класичної їх класифікації, тому форми діяльності органів Нацполіції було поділено на правові та неправові, або організаційні, а методи – на примус та переконання. У статті наголошується на тому, що незважаючи на усю позитивну динаміку розвитку правовідносин «людина / дитина – поліція», залишається цілий ряд невирішених та дискусійних питань. Це, зокрема, формування та ведення обліків дітей, забезпечення взаємодії, невизначеність компетенції спеціально уповноважених суб’єктів щодо захисту прав дитини, відсутність процесуальних норм, які повинні формувати механізм реалізації матеріальних норм, тощо. Дослідження відображає основні напрями розвитку державної політики щодо застосування заходів впливу по відношенню до неповнолітніх. Окремо наголошується на тому, що поступово змінюється векторність застосування примусу, незважаючи на домінуючу позицію імперативних приписів. На окрему увагу заслуговують питання взаємодії органів Національної поліції України та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення належного рівня розвитку дитини та її захисту, що відображено у відповідних регіональних програмах. У висновках автор наголошує на тому, що діяльність органів Національної поліції України має базуватися більше на методах переконання, ніж на методах примусу. Останні своєю чергою мають застосовуватися винятково у крайніх випадках, коли інші методи правового регулювання були вичерпані і не надали позитивного результату, а правам, свободам та законним інтересам дитини продовжує загрожувати небезпека.

The article is focused on characteristics of certain modern forms and methods of the activity of the agencies of the National Police of Ukraine regarding the protection of children rights, freedoms and legitimate interests. At the same time, the author does not deviate from their classical classifcation. The forms of the activities of the National Police were divided into legal and illegal or organizational, and methods – into coercion and persuasion. The author of the article has noted that despite all the positive dynamics of the development of “man/child – police” relations, there is still a number of unresolved and debatable issues. This includes, in particular, the formation and maintenance of children records, the provision of interaction, the uncertainty of the competence of specially authorized subjects to protect the rights of children, the lack of procedural norms, which must form the mechanism for the implementation of material norms, etc. The research reflects the main directions of the development of the state policy on the application of measures of influence against minors. The author has separately noted that the vector of the application of coercion is gradually changing, despite the dominant position of imperative prescriptions. Particular attention deserves the interaction between the agencies of the National Police of Ukraine and local self-government agencies in guaranteeing the proper level of the development of children and their protection, as reflected in the relevant regional programs. In the conclusions, the author has emphasized that the activity of the agencies of the National Police of Ukraine should be based more on methods of persuasion, rather than on coercion. The latter, in turn, should be applied only in extreme cases when other methods of legal regulation were exhausted and did not give a positive result and there is still the danger to the rights, freedoms and legitimate interests of children.

Статья посвящена характеристике отдельных современных форм и методов деятельности органов Национальной полиции Украины по защите прав, свобод и законных интересов ребенка.