Міжнародні та зарубіжні стандарти правового статусу та захисту викривачів корупції та їх імплементація в національну практику
Вантажиться...
Дата
2023
Автори
DOI
https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-1/158
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
Юридичний науковий електронний журнал. – 2023. – № 1. – С. 665-669
Анотація
У статті автором проаналізовані положення Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції, Кримінальної конвенції про
боротьбу з корупцією, Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, Міжамериканської конвенції проти корупції, Конвенції Африканського союзу про попередження та боротьбу з корупцією, Директиви ЄС «Про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства ЄС», нормативних актів Великобританії та Австралії щодо протидії корупції з метою виокремлення базових принципів та стандартів
діяльності викривачів корупції.
Наголошено, що основними стандартами організації діяльності викривачів корупції є: закріплення правового статусу викривачів
в національному законодавстві; нормативне визначення порядку реалізації процедур повідомлень про корупцію; необхідність здійснення
систематичного виховання посадових осіб та громадян у сфері здійснення повідомлень про протиправні дії, в т.ч. про корупцію; необхідність розробки етичних кодексів поведінки посадових осіб; встановлення відповідальності за перешкоджання діяльності викривачів;
забезпечення захисту викривачів та створення їм належних умов в реалізації трудових, соціальних та інших прав; встановити запобіжні
та превентивні заходи щодо завідомо неправдивих повідомлень про корупцію.
На підставі аналізу імплементації положень міжнародних та зарубіжних нормативних актів в національне законодавство України
запропоновані напрями його подальшого удосконалення, зокрема щодо ухвалення низки підзаконних нормативних актів з питань правового статусу викривачів, приведення норм Закону України «Про запобігання корупції» у відповідність до інших нормативних актів, нормативного регулювання порядку надання викривачам корупції медичної та психологічної допомоги.
In the article, the author analyzed the provisions of the United Nations Convention against Corruption, the Criminal Convention on Combating Corruption, the Civil Convention on Combating Corruption, the Inter-American Convention against Corruption, the African Union Convention on Preventing and Combating Corruption, the EU Directive “On the Protection of Persons, who report violations of EU legislation”, regulations of Great Britain and Australia on anti-corruption in order to highlight the basic principles and standards of activities of whistleblowers. It was emphasized that the main standards of organizing the activity of corruption whistleblowers are: fixing the legal status of whistleblowers in national legislation; regulatory definition of the procedure for implementing corruption reporting procedures; the need for systematic training of officials and citizens in the field of reporting illegal actions, including about corruption; the need to develop ethical codes of conduct for officials; establishment of responsibility for hindering the activities of whistleblowers; ensuring the protection of whistleblowers and creating proper conditions for them to exercise their labor, social and other rights; establish precautionary and preventive measures regarding knowingly false reports about corruption. Based on the analysis of the implementation of the provisions of international and foreign normative acts into the national legislation of Ukraine, directions for its further improvement are proposed, in particular, regarding the adoption of a number of subordinate normative acts on the legal status of whistleblowers, bringing the norms of the Law of Ukraine “On Prevention of Corruption” into line with other normative acts, normative regulation of the procedure for providing medical and psychological assistance to corruption whistleblowers.
В статье автором проанализированы положения Конвенции Организации Объединенных Наций против коррупции, Уголовной конвенции о борьбе с коррупцией, Гражданской конвенции о борьбе с коррупцией, Межамериканской конвенции против коррупции, Конвенции Африканского союза о предупреждении и борьбе с коррупцией, Директивы ЕС сообщающих о нарушении законодательства ЕС», нормативных актов Великобритании и Австралии по противодействию коррупции с целью выделения базовых принципов и стандартов деятельности обличителей коррупции.
In the article, the author analyzed the provisions of the United Nations Convention against Corruption, the Criminal Convention on Combating Corruption, the Civil Convention on Combating Corruption, the Inter-American Convention against Corruption, the African Union Convention on Preventing and Combating Corruption, the EU Directive “On the Protection of Persons, who report violations of EU legislation”, regulations of Great Britain and Australia on anti-corruption in order to highlight the basic principles and standards of activities of whistleblowers. It was emphasized that the main standards of organizing the activity of corruption whistleblowers are: fixing the legal status of whistleblowers in national legislation; regulatory definition of the procedure for implementing corruption reporting procedures; the need for systematic training of officials and citizens in the field of reporting illegal actions, including about corruption; the need to develop ethical codes of conduct for officials; establishment of responsibility for hindering the activities of whistleblowers; ensuring the protection of whistleblowers and creating proper conditions for them to exercise their labor, social and other rights; establish precautionary and preventive measures regarding knowingly false reports about corruption. Based on the analysis of the implementation of the provisions of international and foreign normative acts into the national legislation of Ukraine, directions for its further improvement are proposed, in particular, regarding the adoption of a number of subordinate normative acts on the legal status of whistleblowers, bringing the norms of the Law of Ukraine “On Prevention of Corruption” into line with other normative acts, normative regulation of the procedure for providing medical and psychological assistance to corruption whistleblowers.
В статье автором проанализированы положения Конвенции Организации Объединенных Наций против коррупции, Уголовной конвенции о борьбе с коррупцией, Гражданской конвенции о борьбе с коррупцией, Межамериканской конвенции против коррупции, Конвенции Африканского союза о предупреждении и борьбе с коррупцией, Директивы ЕС сообщающих о нарушении законодательства ЕС», нормативных актов Великобритании и Австралии по противодействию коррупции с целью выделения базовых принципов и стандартов деятельности обличителей коррупции.
Опис
Ключові слова
корупція, запобігання корупції, викривач, Європейський Союз, зарубіжний досвід, антикорупційне законодавство, corruption, prevention of corruption, whistleblower, European Union, foreign experience, anti-corruption legislation, зарубежный опыт, коррупция, предотвращение коррупции, обличитель
Бібліографічний опис
Бугайчук, К. Л. Міжнародні та зарубіжні стандарти правового статусу та захисту викривачів корупції та їх імплементація в національну практику [Електронний ресурс] / Бугайчук К. Л. // Юридичний науковий електронний журнал. – 2023. – № 1. – С. 665-669. – DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-1/158.