Юридична природа кодифікації законодавства як інструмента систематизації права в умовах правової еволюції

Abstract

Кодифікація законодавства є одним із ключових інструментів систематизації права, що дозволяє упорядкувати нормативний масив, усунути суперечності, прогалини та надмірну розгалуженість правових приписів. Її юридична природа виявляється у зведенні норм права у цілісні, узгоджені за структурою й логікою нормативно-правові акти, які мають вищу юридичну силу порівняно з некодифікованими актами. В умовах правової еволюції, що характеризується динамізмом суспільних відносин, появою нових сфер правового регулювання та посиленням інтеграційних процесів, кодифікація постає не лише як техніко-юридичне явище, а як глибинне правове явище, що відображає якісні зміни у правопорядку. Вона забезпечує спадкоємність і оновлення правової системи, сприяє прозорості, зрозумілості та доступності норм права для громадян, суб’єктів господарювання та органів державної влади. Особливого значення набуває розгляд кодифікації як форми нормативної відповіді на виклики часу — війни, глобалізації, цифровізації, соціальної трансформації. Автор аналізує концептуальні підходи до визначення кодифікації, її ознаки, відмінність від інших форм систематизації (інкорпорації, консолідації, уніфікації), а також правову природу сучасних кодифікованих актів. Також досліджено вплив міжнародного права та європейських стандартів на формування змісту вітчизняної кодифікації. Увага зосереджується на значенні кодифікаційних процесів для підвищення стабільності, ефективності та гуманістичної орієнтації національного законодавства. Розкриваються перспективи подальшого вдосконалення кодифікаційної діяльності в Україні, враховуючи поточні реформи та правові реалії, що супроводжують перехід до якісно нового стану правової системи.

Codification of legislation stands as a pivotal instrument of legal systematization, enabling the structured organization of normative acts, elimination of contradictions, legal gaps, and excessive dispersion of legal provisions. Its legal nature lies in the consolidation of legal norms into coherent, structurally and logically unified normative legal acts that possess superior legal authority compared to uncodified regulations. Under the conditions of legal evolution—marked by dynamic societal relations, emergence of new regulatory spheres, and the intensification of integration processes—codification emerges not only as a technical-legal procedure but also as a profound legal phenomenon reflecting qualitative transformations within the legal order. It secures the continuity and renewal of the legal system, enhances the transparency, intelligibility, and accessibility of legal norms for citizens, economic agents, and governmental institutions. Particular emphasis is placed on codification as a normative response to modern challenges such as war, globalization, digitalization, and social transformation. The author examines conceptual approaches to defining codification, its features, differentiation from other forms of systematization (incorporation, consolidation, unification), as well as the legal nature of modern codified acts. The study also explores the influence of international law and European standards on the content of Ukrainian codification. The paper highlights the significance of codification processes for strengthening the stability, effectiveness, and humanistic orientation of national legislation. Finally, the prospects for further enhancement of codification activities in Ukraine are outlined, taking into account ongoing reforms and the legal realities accompanying the transition to a qualitatively new stage of the legal system.