Шляхи удосконалення тендерного законодавства у ракурсі конституційної реформи

Abstract

Зазначено, що національне тендерне законодавство містить в собі достатньо велику кількість дискримінаційних умов по відношенню до звичайних учасників торгів, ставлячи в виграшний стан Замовників - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади.

Отмечено, что национальное тендерное законодательство содержит достаточно большое количество дискриминационных условий по отношению к обычным участникам торгов, ставя в выигрышное состояние Заказчиков - органы государственной власти, органы местного самоуправления и органы социального страхования, созданные в соответствии с законом, а также юридические лица (предприятия, учреждения, организации) и их объединения, обеспечивающие потребности государства или территориального общества.

It is noted that the national tender legislation contains a fairly large number of discriminatory conditions in relation to ordinary bidders, putting Customers - state authorities, local governments and social insurance bodies established in accordance with the law, as well as legal entities (enterprises, institutions, organizations) and their associations that meet the needs of the state or territorial society.