Значення правової (формальної) визначеності для розвитку мови права: лінгво-юридичні аспекти

Abstract

Розглянуто сутність та основні ознаки мови права. Визначено місце юридичної лінгвістики і її взаємозв’язок з наукою про право, лінгвістикою, філософією, психологією і логікою. Здійснено аналіз підходів ряду дослідників до терміну «юридичне письмо». Проведено співвідношення юридичних категорій правова норма і принцип визначеності. Наголошено, що одним із засобів забезпечення ясності нормативного припису та зрозумілості наміру законодавця є застосування чітких законодавчих дефініцій у текстах відповідних нормативно-правових актів, оскільки неточність лінгвістичного вираження норми права, недостатня уніфікованість юридичних понять і термінів має наслідком неоднозначне розуміння, тлумачення і застосування правових норм, відхід від тих ідей і положень, які втілювалися правотворчим органом. Визначено сутність і наведено основні вимоги, що висуваються до техніки юридичного письма. Наведено основні правила створення законодавчих дефініцій. Охарактеризовано і перелічено відмінні риси законодавчого стилю. Проведено співвідношення формальної визначеності і мови права.The article analyzes the approaches of a number of authors and defines the essence of the language of law. The main features of the language of law are given. The place of legal linguistics and its relationship with the science of law, linguistics, philosophy, psychology and logic is determined. The author analyzes the approaches of a number of researchers to the term «legal writing». The correlation of legal categories, legal norm and principle of certainty is carried out in the work. It is emphasized that one of the means of ensuring clarity of normative prescription and clarity of intention of the legislator is the application of clear legislative definitions in the texts of relevant legal acts, as inaccuracy of linguistic expression of law, insufficient unification of legal concepts and terms results in ambiguous understanding, interpretation and application. legal norms, departure from those ideas and provisions that were embodied by the law-making body. The author defines the essence and presents the main requirements for the technique of legal writing. The basic rules for creating legislative definitions are given. Distinctive features of the legislative style are described and listed. The ratio of formal certainty and language of law is carried out.Рассмотрена сущность и основные признаки языка права. Определено место юридической лингвистики и ее взаимосвязь с наукой о праве, лингвистикой, философией, психологией и логикой. Проведен анализ подходов ряда исследователей к термину «юридическое письмо». Проведено соотношение юридических категорий правовая норма и принцип определенности. Отмечено, что одним из средств обеспечения ясности нормативного предписания и понятности намерения законодателя является применение четких законодательных дефиниций в текстах соответствующих нормативно-правовых актов, поскольку неточности лингвистического выражения нормы права, недостаточная унифицированность юридических понятий и терминов влечет неоднозначное понимание, толкование и применение правовых норм, отход от тех идей и положений, которые воплощались правотворческим органом. Определена сущность и приведены основные требования, предъявляемые к технике юридического письма. Приведены основные правила создания законодательных дефиниций. Охарактеризованы и перечислены отличительные особенности законодательного стиля. Проведено соотношение формальной определенности и языка права.