Military-Aggressive Crime as A Subject of War Criminology

Abstract

Стаття присвячена дослідженню військово-агресивної злочинності як предмету воєнної кримінології. Встановлено, що військово-агресивна злочинність – це розгалужена система злочинних дій, в основі якої лежать злочини агресії. Збройна агресія проти України як зовнішньополітичний прояв і наслідок функціонування російсько-фашистського політичного режиму має своїм наслідком і супутніми проявами низку насильницьких військових злочинів, злочинів проти людяності, а також практик геноциду. Вони визначають зворотну реакцію у вигляді системи насильницьких військових злочинів. На цій підставі в структурі військово-агресивної злочинності виділяються два гносеологічні блоки: злочини дії та протидії. Вони взаємопов'язані. Перше визначає друге. Констатується, що існує парадоксальна міжнародно-правова ситуація, коли триваюча агресія як міжнародно-протиправне діяння держави фіксується в різних форматах і на різних рівнях, у тому числі на найвищому рівні ООН, але водночас міжнародне співтовариство не реагувати на злочин агресії у формах, притаманних кримінальному судочинству.

The article is devoted to the study of military-aggressive crime as a subject of war criminology. It is established that military-aggressive crime is an extensive system of criminal practices based on crimes of aggression. Armed aggression against Ukraine as a foreign policy manifestation and consequence of the functioning of the Russian fascist political regime has as its consequence and accompanying manifestations a number of violent war crimes, crimes against humanity, as well as genocidal practices. They determine a backlash in the form of a system of violent war-related crimes. On this basis, two epistemological blocks are distinguished in the structure of military-aggressive crime: crimes of action and reaction. They are interconnected. The first determines the second. A number of war criminals among Ukrainian combatants, as well as civilians, who commit aggressive and violent hate crimes are caused by previous crimes against them, representatives of their community. It is stated that there is a paradoxical international legal situation when ongoing aggression as an internationally wrongful act of the State is recorded in various formats and at various levels, including the highest level of the UN, but at the same time, the international community does not respond to the crime of aggression in the forms inherent in criminal justice.

Статья посвящена исследованию военно-агрессивной преступности как предмета военной криминологии. Установлено, что военно-агрессивная преступность представляет собой разветвленную систему преступных практик, в основе которых лежат преступления агрессии. Вооруженная агрессия против Украины как внешнеполитическое проявление и следствие функционирования российского фашистского политического режима имеет своим следствием и сопутствующими проявлениями ряд насильственных военных преступлений, преступлений против человечности, а также геноцидные практики. Они обусловливают ответную реакцию в виде системы насильственных военных преступлений. На этой основе в структуре военно-агрессивной преступности выделяются два эпистемологических блока: преступления действия и противодействия. Они взаимосвязаны. Первый определяет второй. Констатируется, что сложилась парадоксальная международно-правовая ситуация, когда продолжающаяся агрессия как международно-противоправное деяние государства фиксируется в различных форматах и ​​на различных уровнях, включая высший уровень ООН, но при этом международное сообщество не реагирует на преступление агрессии в формах, присущих уголовному правосудию.