Перешкоди в доступі до правосуддя

Abstract

Відзначено, що доступність правосуддя здебільшого розглядається в аспекті основної ознаки демократичної та правової держави. А це означає, що право на доступність судочинства, так само як і на справедливий судовий розгляд позовних вимог, належить кожному громадянину незалежно від матеріального та соціального становища особи. Звідси випливає неможливість його обмеження органами законодавчої, виконавчої та судової влади, а отже, таке поняття як доступ до правосуддя не може бути привілеєм, а повинно беззаперечно синхронізовуватися з одними із найголовніших принципів судочинства – змагальності та рівності сторін.

It is noted that the availability of justice is mostly considered in terms of the main feature of democratic and legal state. And this means that the right to access to justice, as well as to a fair trial of claims, belongs to every citizen, regardless of the person's material and social situation. From this follows the impossibility of limiting it by legislative, executive and judicial authorities, and therefore, such a concept as access to justice cannot be a privilege, but must be indisputably synchronized with one of the most important principles of the judiciary - competition and equality parties.

Отмечено, что доступность правосудия в большинстве своем рассматривается в аспекте основного признака демократического и правового государства А это значит, что право на доступность судопроизводства, равно как и на справедливое судебное разбирательство исковых требований, принадлежит каждому гражданину независимо от материального и социального положения личности. Отсюда вытекает невозможность его ограничения органами законодательной, исполнительной и судебной власти, а следовательно, такое понятие как доступ к правосудию не может быть привилегией, а должно безусловно синхронизироваться с одними из главных принципов судопроизводства – состязательности и равенства сторон.