Дослідження передумов і причин злочинності Адольфом Кетле (1830-1840 –ті рр.)

Abstract

Розглянуто науковий доробок Адольфа Кетле, який одним з перших в науковій літературі зробив предметний кримінологічний аналіз передумов та причин злочинності. Саме він почав застосовувати багатофакторний підхід до вивчення соціальних девіацій та сформулював відому тепер усім кримінологам теорію факторів. Новизна поглядів А. Кетле полягала ще й в тому, що він, спираючись на широкий масив статистичних даних, зробив дуже важливий висновок про неможливість позбутися злочинності за допомогою репресивних заходів. Замість цього, він пропонував досліджувати та виявляти основні закономірності та тенденції еволюції злочинності, адаптувати до цього соціальну систему, і лише це, як він вважав, може принести позитивні для суспільства зміни.

The scientific work of Adolphe Quetelet, who was one of the first in the scientific literature to make an objective criminological analysis of the prerequisites and causes of crime, is considered. It was he who began to apply a multifactorial approach to the study of social deviations and formulated the theory of factors now known to all criminologists. The novelty of A. Ketle's views also consisted in the fact that, relying on a wide array of statistical data, he made a very important conclusion about the impossibility of getting rid of crime with the help of repressive measures. Instead, he proposed to investigate and identify the main patterns and trends in the evolution of crime, to adapt the social system to this, and only this, as he believed, could bring about positive changes for society.

Рассмотрено научное наследие Адольфа Кетле, которое одним из первых в научной литературе сделал предметный криминологический анализ предпосылок и причин преступности. Именно он стал применять многофакторный подход к изучению социальных девиаций и сформулировал известную теперь всем криминологам теорию факторов. Новизна взглядов А. Кетле заключалась еще и в том, что он, опираясь на широкий массив статистических данных, сделал очень важный вывод о невозможности избавиться от преступности с помощью репрессивных мер. Вместо этого он предлагал исследовать и выявлять основные закономерности и тенденции эволюции преступности, адаптировать к этому социальную систему, и только это, как он считал, может принести положительные для общества изменения.