Поняття «медіація» як альтернативна форма вирішення спорів: до проблеми праворозуміння

Ескіз

Дата

2021

ORCID

DOI

item.page.thesis.degree.name

item.page.thesis.degree.level

item.page.thesis.degree.discipline

item.page.thesis.degree.department

item.page.thesis.degree.grantor

item.page.thesis.degree.advisor

item.page.thesis.degree.committeeMember

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Юридичний науковий електронний журнал. – 2021. – № 4. – С. 297-301

Анотація

Статтю присвячено науковому аналізу поняття медіації. Проаналізовано різні етимологічні витоки слова «медіація». Зокрема, від грецького слова “medos”, від латинського слова “mediare” та від іншого латинського слова “mediatio”. Встановлено, що вказані слова мають різне смислове навантаження. Якщо перше слово (“medos”) вказує на якість суб’єкта (медіатора, посередника), то друге (“mediare”) розкриває суть самої діяльності суб’єкта (медіатора, посередника). У науковій праці робиться висновок, що останнє слово (“mediatio”) найбільше відповідає сучасному розумінню слова «медіація», тому саме воно має виступити ядром для формування його праворозуміння та розкриття. Крім цього, автором звернута увага на те, що проблематика однозначного розуміння медіації пов’язана безпосередньо з правовою моделлю, яка відображена в праві. Це пов’язане із широким спектром застосування медіації, різноманітністю організаційних форм, видів і моделей процедури примирення за участю медіатора. Встановлено, що з огляду на сучасну концепцію, яка проводиться в законотворчій діяльності, вибрана «гібридна модель» щодо медіації як альтернативного способу вирішення правових спорів. Тобто передбачається, що процедура примирення (медіація) може бути застосована не лише у позасудовому порядку, без звернення до суду, а також може бути здійснена за участю судді-медіатора, за наслідками якої сторони можуть або укласти мирову угоду, або продовжити судовий розгляд. Зроблено висновок, що медіація – це альтернативна форма вирішення спору, тобто певний структурований переговорний процес, в якому сторони за допомогою нейтральної та неупередженої сторони – медіатора (посередника) добровільно і самостійно мають намір досягти мирного врегулювання їхнього спору.
The article is devoted to the scientifc analysis of the concept of mediation. Various etymological origins of the word “mediation” are analyzed. In particular, from the Greek word “medos”, from the Latin word “mediare” and from another Latin word “mediatio"”. It is established that these words have different semantic load. If the frst word (“medos”) indicates the quality of the subject (mediator, moderator), the second (“mediare”) reveals the essence of the subject’s activity (mediator, moderator). The scientifc work concludes that the last word (“mediatio”) best corresponds to today’s understanding of the word “mediation”, so it should be the core for the formation of its legal understanding and disclosure. In addition, the author draws attention to the fact that the problem of unambiguous understanding of mediation is directly related to the legal model that is reflected in the law. This is due to the wide range of applications of mediation, a variety of organizational forms, types and models of the reconciliation procedure with the participation of a mediator. It is established that in view of today’s concept which is carried out in legislative activity concerning mediation its “hybrid model” is chosen. That is, it is envisaged that the conciliation procedure (mediation) can be applied not only out of court, without recourse to the court, but also can be carried out with the participation of a mediating judge, as a result of which the parties may either reach an amicable agreement or continue the trial. The judicial procedure for dispute settlement consists in the fact that before the start of consideration of the case on its merits, by mutual agreement of the parties, the dispute can be settled with the help of the judge in whose proceedings the case is being conducted. It is concluded that mediation is an alternative form of dispute resolution, that is, a certain structured negotiation process in which the parties, with the help of a neutral and impartial party – a mediator (moderator), voluntarily and independently intend to reach a peaceful settlement of their dispute.
Статья посвящена научному анализу понятия медиации. Проанализированы различные этимологические истоки слова «медиация».

Опис

Шишка, Н. В. Поняття «медіація» як альтернативна форма вирішення спорів: до проблеми праворозуміння [Електронний ресурс] / Шишка Н. В. // Юридичний науковий електронний журнал. – 2021. – № 4. – С. 297-301. – Режим доступу: http://lsej.org.ua/4_2021/74.pdf.

Ключові слова

Цивільне право. Civil Law. Гражданское право, Наукові публікації. Scientific publications. Научные публикации, Україна. Ukraine. Украина, медіація, приватна медіація, судова медіація, правосуддя, сторони конфлікту, конфлікт, медиация, частная медиация, судебная медиа, правосудие, стороны конфликта, mediation, private mediation, judicial mediation, justice, parties to the conflict

Бібліографічний опис

item.page.endorsement

item.page.review

item.page.supplemented

item.page.referenced