Перспективи вдосконалення правового регулювання у сфері кінологічної діяльності в Україні

Abstract

Правоохоронна діяльність, яка притаманна великій кількості органів та підрозділів, характеризується чітким нормативно-правовим регулюванням. Кінологічна діяльність, як частина правоохоронної діяльності «силових» органів, також повинна ґрунтуватися на положеннях законодавства. Однак у часи постійних суспільно-політичних змін, реформування різних секторів економіки й оборони вимагають від державних органів учинення дій щодо вдосконалення всіх напрямів забезпечення своїх повноважень та функцій. Першочерговим має стати вдосконалення саме нормативного базису здійснення повноважень. Особливо це питання актуальне щодо сфери застосування службових собак. Наведена стаття є результатом ґрунтовного аналізу чинної нормативно-правової бази, яка визначає діяльність кінологічних органів та служб різних відомств. Активна участь автора в «кінологічному» житті сучасної України також сприяла виробленню власного авторського розуміння проблемних сфер у контексті кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності, що, у свою чергу, наштовхнуло на розроблення пропозицій щодо нормативного врегулювання даних питань. У статті проаналізовані проблемні питання, що виникають під час повсякденної діяльності кінологічних підрозділів, визначено головні прогалини чинного законодавства, а також акцентовано увагу на тих негативних наслідках, які є результатом цього. З огляду на наведене запропоновано орієнтовну структуру уніфікованого нормативно-правового акта (постанова Кабінету Міністрів України) у сфері кінологічного забезпечення в Україні. Особливу увагу приділено питанню подальшого існування службових собак після закінчення служби в кінологічних підрозділах. Адже сучасна тенденція непокоїть як працівників кінологічних підрозділів, так і твариннозахистну спільноту, присипляння таких собак не є гуманним заходом. Зроблено висновок, що ключовими напрямами вдосконалення законодавства у сфері регулювання відносин щодо кінологічного забезпечення правоохоронної діяльності мають бути: висока ефективність діяльності з використання службових собак; забезпечення належного поводження із тваринами; нормативна визначеність усіх без винятку процесів кінологічного забезпечення; максимальне поєднання правоохоронних, кінологічних та ветеринарних знань під час підготовки та використання собак; нормативне визначення відносин між різними відомствами й органами; належний рівень соціального захисту кінолога та собак.

Law enforcement activities, which are inherent in a large number of bodies and departments, are characterized by clear legal regulations. Dog training, as part of law enforcement activities of law enforcement agencies, should also be based on the provisions of the law. However, in times of constant sociopolitical changes, the reform of various sectors of the economy and defense requires public authorities to take action to improve all areas of their powers and functions. The priority should be to improve the regulatory framework for the exercise of its powers. This issue is especially relevant in the field of service dogs. This article is the result of a thorough analysis of the existing legal framework that defines the activities of canine bodies and services of various departments, as well as the author’s active participation in the “canine” life of modern Ukraine gave the opportunity to develop their own understanding of the problem areas. which in turn prompted the development of proposals for regulatory regulation of these issues. The article analyzes the problematic issues that arise during the daily activities of dog departments, identifies the main gaps in current legislation, as well as focuses on the negative consequences that result from this. Given the above, the proposed approximate structure of the unified legal act (most likely the resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine) in the field of canine support in Ukraine. Particular attention is paid to the question of the continued existence of service dogs after the end of service in canine units. After all, the current trend worries both employees of dog departments and animal welfare community, putting such dogs to sleep is not a humane measure. It is concluded that the key areas for improving the legislation in the field of regulation of relations regarding the canine support of law enforcement should be: high efficiency of the use of service dogs; ensuring proper treatment of animals; normative certainty of all processes of cynological support without exception; maximum combination of law enforcement, canine and veterinary knowledge during the training and use of dogs; normative definition of relations between various departments and bodies; the appropriate level of social protection of cynologists and dogs.

Приведенная статья является результатом тщательного анализа действующей нормативно-правовой базы, определяющей деятельность кинологических органов и служб различных ведомств. Активное участие автора в «кинологической» жизни современной Украины также способствовала выработке собственного авторского понимания проблемных сфер в контексте кинологического обеспечения правоохранительной деятельности, что, в свою очередь, навело на разработку предложений по нормативному урегулированию данных вопросов. В статье проанализированы проблемные вопросы, возникающие во время повседневной деятельности кинологических подразделений, определены основные пробелы действующего законодательства, а также акцентировано внимание на тех негативных последствиях, которые являются результатом этого.