Proving corruption in the investigative and judicial practice of ukraine: problems and solutions

Abstract

В Україні на сьогодні боротьба з корупцією є одним з основних завдань правоохоронних органів, оскільки рівень поширення цього негативного явища залишається настільки високим, що загрожує розвитку держави. При цьому одержання неправомірної вигоди посадовими особами належить до найбільш складних для виявлення та розслідування корупційних злочинів. Крім того, в Україні в останні роки проходять кардинальні реформи в галузі правового регулювання кримінального правосуддя й організації роботи правоохоронних органів. У таких умовах виникли проблеми із проведенням досудового розслідування у справах про корупційні злочини, що обумовлює необхідність виявлення причин цих проблем, їх аналізу й узагальнення з метою напрацювання рекомендацій щодо поліпшення якості роботи слідчих і прокурорів під час збирання, перевірки й оцінки доказів у кримінальному провадженні. Проаналізовано наукову літературу, кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство України, що регулює суспільні відносини, пов’язані з виявленням, розкриттям, розслідуванням і судовим розглядом справ про одержання неправомірної вигоди посадовими особами, прецеденти Європейського суду з прав людини, а також вивчено й узагальнено матеріали 200 кримінальних справ про одержання неправомірної вигоди, розглянутих судами України у 2015–2019 рр. Встановлено, що доведення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини є діяльністю суб’єктів кримінального провадження, яка полягає у збиранні, оцінці та перевірці фактичних даних для встановлення обставин, що мають значення для розслідування. При цьому у практиці правоохоронних органів України в цій сфері досить поширеними є процесуальні і тактичні помилки, а також зловживання з боку представників сторони обвинувачення, які призводять до прогалин у процесі доведення провини посадових осіб, які вчиняють корупційні злочини. Найбільша кількість цих порушень пов’язана з організацією та проведенням негласних слідчих (розшукових) дій. Їх основними причинами є недостатнє знання або неправильне розуміння слідчими і прокурорами вимог кримінального процесуального законодавства, відсутність у них досвіду застосування нових матеріальних і процесуальних норм, недостатність тактичних рекомендацій щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відсутність єдиної судової практики щодо спірних питань. У деяких випадках мають місце навмисні порушення закону з метою викриття корупціонерів шляхом підбурювання з боку працівників правоохоронних органів і/або їх негласних агентів.

The work is based on the analysis of the scientific literature, criminal and criminal procedural legislation of Ukraine, which regulates public relations associated with the identification, detection, investigation and judicial review of cases of illegal benefit by officials, on the precedents of the European Court of Human Rights on this issue, as well as the study and summarizing the materials of 200 criminal cases on illegal benefits considered by the courts of Ukraine in 2015- 2019. It has been established that proof of corruption offences in criminal proceedings is the activity of the subjects of criminal proceedings, which consists of collecting, assessing and verifying factual data in order to establish circumstances relevant to the investigation. At the same time, procedural and tactical mistakes, as well as abuses on the part of prosecution agents, which lead to deficiencies in the process of proving the guilt of officials who commit corruption offences, are very common in the practice of the Ukrainian law enforcement agencies in this area.

Проанализированы научная литература, уголовное и уголовное процессуальное законодательство Украины, регулирующее общественные отношения, связанные с выявлением, раскрытием, расследованием и судебным рассмотрением дел о получении неправомерной выгоды должностными лицами, прецеденты Европейского суда по правам человека, а также изучены и обобщены материалы 200 уголовных дел о получении неправомерной выгоды, рассмотренные судами Украины в 2015–2019 гг. Установлено, что доказывание в уголовных производствах о коррупционных преступлениях является деятельностью субъектов уголовного производства, заключающейся в собирании, оценке и проверке фактических данных для установления обстоятельств, имеющих значение для расследования. При этом в практике правоохранительных органов Украины в этой сфере весьма распространенными являются процессуальные и тактические ошибки, а также злоупотребления со стороны представителей стороны обвинения, которые приводят к пробелам в процессе доказывания вины должностных лиц, совершающих коррупционные преступления.