Особливості державного устрою німецьких земель у період Середньовіччя

Abstract

Ззаначається, що від класичного процесу феодальної роздробленості в інших країнах Німеччина відрізнялася тим, що окремі території мали повноцінну державну владу різних князів. Ці князівства держави створювали професійні державні та судові органи. На початку XVII ст. у Німеччині утвердився абсолютизм основною рисою якого було те, що він сформувався не у межах імперії а мав «князівський» характер, коли феодали домінували над буржуазією. Становлення абсолютизму не сприяло централізації країни. Практично в імперії не було столиці, професійної канцелярії та суду. Отмечается, что от классического процесса феодальной раздробленности в других странах Германия отличалась тем, что отдельные территории имели полноценную государственную власть разных князей. Эти княжества страны создавали профессиональные государственные и судебные органы. В начале XVII ст. в Германии утвердился абсолютизм основной чертой какого было то, что он сформировался не в пределах империи а имел «княжеский» характер, когда феодалы доминировали над буржуазией. Становление абсолютизма не способствовало централизации страны. Практически у империи не было столицы, профессиональной канцелярии и суда. It is noted that from the classical process of feudal fragmentation in other countries, Germany differed in that some territories had full state power of various princes. These principalities of the state created professional state and judicial bodies. At the beginning of the XVII century. in Germany, absolutism was established as the main feature which was that it was not formed within the empire but had a "princely" character when feudal lords dominated the bourgeoisie. The formation of absolutism did not contribute to the centralization of the country. There was practically no capital, no professional office and no court in the empire.