Окремі дискусійні питання унормування повноважень керівника органу досудового розслідування

Abstract

Статтю присвячено дослідженню сучасного стану нормативно-правового регулювання повноважень керівника органу досудового розслідування. Наголошено, що ефективне забезпечення виконання органами досудового розслідування завдань кримінального провадження, задекларованих у ст. 2 КПК України, неможливе без функціонування відомчого контролю. Відповідно до чинного законодавства, реалізація такого контролю під час здійснення слідчим досудового розслідування в кримінальному провадженні покладається на керівника органу досудового розслідування. Констатовано, що законодавство України з питання організації та процесуального керівництва досудовим розслідування потребує свого узгодження задля уникнення наявним на сьогодні суперечностей. Акцентовано увагу, що в КПК відсутні підстави, за наявності яких керівник органу досудового розслідування уповноважений ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, що вносить в роботу слідчого елемент невизначеності. Таке твердження пояснюється тим, що неясно, коли і яке кримінальне провадження можна затребувати для ознайомлення; скільки саме часу керівник буде із ним ознайомлюватися; які він може (має) прийняти рішення за результатами такого ознайомлення. За результатами системного аналізу положень ч. 3 ст. 40 КПК України та ч. 2 ст. 312 КПК констатовано, що вони не узгоджені між собою. При цьому ст. 40 КПК України є загальною, а ст. 312 КПК України – спеціальною, з огляду на що пріоритет має остання. Зроблено висновок, що законодавчі прогалини щодо унормування повноважень керівника органу досудового розслідування негативно позначаються на правозастосовній діяльності. Водночас вони можуть і мають бути вирішені шляхом внесення відповідних змін та доповнень до КПК України і відомчих нормативно-правових актів, які регламентують діяльність керівника органу досудового розслідування, а саме як організаційні аспекти, так і його процесуальну діяльність.

The paper is devoted to studying the modern condition o f normative-legal regulation o f authorities o f a head o f the pre-trial investigation body. It is noted, that the effective support o f realization o f criminal proceedings by the pre-trial investigation bodies, declared in art. 2 o f the CPC o f Ukraine, is impossible without departmental control functioning. According to the actual legislation, realization o f such control at a pre-trial investigation by an investigator in criminal proceedings is entrusted to a head o f the pre-trial investigation body. It is stated, that the Ukrainian legislation on organization and procedural guidance o f a pre-trial investigation needs correspondence for avoiding contradictions, actual for today. Attention is accented that CPC has no foundations, at which a head o f the pre-trial investigation body is entrusted to be informed about pre-trial investigation materials that brings an uncertainty element in the work o f an investigator. Such statement is explained by the fact that it is not clear, when and which criminal proceeding is possible to require for studying; how many time is needed by a head for studying it; what decisions may be made according to results o f such studying. According to the system analysis o f the statements o f part 3 art. 40 o f the CPC o f Ukraine and part 2, art. 312 o f the CPC, it is stated, that they don t correspond to each other. A t that art. 40 o f the CPC o f Ukraine is general and art. 312 o f the CPC o f Ukraine is special, so the last one is priority. A conclusion was made that legislative gaps as to standardization o f authorities o f a head o f the pre-trial investigation body have the negative influence on the law enforcement activity. So, they must be solved by introducing correspondent changes and additions in the CPC o f Ukraine and departmental normative-legal acts, regulating the activity o f a head o f the pre-trial investigation body, and it concerns both organizational aspects and his/her procedural activity.

Статья посвящена исследованию современного состояния нормативно-правового регулирования полномочий руководителя органа досудебного расследования. Отмечено, что эффективное обеспечение выполнения органами досудебного расследования задач уголовного судопроизводства, задекларированных в ст. 2 УПК Украины, невозможно без функционирования ведомственного контроля.