До питання законодавчої техніки конструювання кваліфікованих складів кримінальних правопорушень у Кримінальному кодексі України

Abstract

Статтю присвячено аналізу конструювання кваліфікованих складів кримінальних правопорушень в чинному КК України та вивченню підходів їх тлумачення правозастосувачами. У статті підкреслено, що законодавець не має єдиного підходу у конструюванні кваліфікованих складів кримінальних правопорушень. Відмічено, що в чинному КК України використовуються чотири основні прийоми законодавчої техніки конструювання кваліфікованих складів, проте мета застосування того чи іншого прийому не є чітко визначеною. У результаті аналізу кожного виду конструкції наголошено на існуванні низки розбіжностей між буквальним значенням кримінально-правових норм того чи іншого виду та практикою їх застосування. З’ясовано, що питання необхідності врахування усіх без винятку ознак кримінального правопорушення основного складу під час притягнення особи до кримінальної відповідальності, за умови наявності в скоєному нею діянні ознак кваліфікованого складу кримінального правопорушення, вирішується неоднозначно. У переважній більшості кваліфікація діянь за кваліфікованим складом кримінального правопорушення здійснюється за умови встановлення усіх ознак основного складу кримінального правопорушення та, власне, кваліфікуючих. Проте трапляються випадки, коли правозастосовна практика не враховує окремих ознак основного складу кримінального правопорушення, однак за наявності ознак, що його кваліфікують, вважає за можливе притягти особу до кримінальної відповідальності. Зустрічаються й протилежні приклади, коли буквальне тлумачення кваліфікованих складів кримінальних правопорушень не вимагає обов’язкового встановлення окремих ознак основного складу, проте суб’єкти застосування таких норм в якості обов’язкових ознак встановлюють ті, що буквально не охоплені конструкцією кваліфікованого складу. Відсутність достатньої чіткості у формулюванні кваліфікованих складів призводить до прийняття різними суб’єктами протилежних рішень за подібних обставин вчинення суспільно небезпечних діянь. Уникненню неоднозначності тлумачення кваліфікованих складів кримінальних правопорушень сприятиме, по-перше, використання єдиного прийому законодавчого закріплення кваліфікованих складів, а також дотримання єдиного підходу у застосуванні цих норм, а саме ознаки кваліфікованого складу кримінального правопорушення мають охоплювати усі ознаки його основного складу, окрім випадків, які повинні бути безпосередньо передбачені в законі.

This article is devoted to the construction analysis of qualified corpus delicti in the current Criminal Code of Ukraine and the study of their practical application. It’s emphasized that the legislator does not have a single approach in the construction of qualified criminal offenses. Four basic techniques used in the criminal legislation were considered, the content of each of them was researched. As a result of this work, it is emphasized that there are a number of differences between the literal meaning of each construction and their practical application. The problem of qualified criminal offenses mandatory features range establishing remains widespread. In the vast majority of cases, the qualification of acts according to the qualified corpus delicti is carried out under the condition of all main corpus delicti features establishing and qualifying ones. However, there are cases when law enforcement practice does not take into account certain features of the main elements of a criminal offense, but in the presence of signs that qualify it, makes it possible to bring a person to justice. There are cases when the literal interpretation of qualified corpus delicti does not require the mandatory establishment of certain features of the main composition, however, in practice, such features are mandatory. The lack of sufficient clarity in the qualified corpus delicti formulation leads to the adoption of different decisions by different subjects in similar circumstances of crimes committing. To avoid these differences in the interpretation of qualified criminal offenses it’s necessary to use a single method of qualified offenses legislative enshrinement, as well as to use a single approach in the application of these rules, namely, the characteristics of the qualified criminal offense should cover all features, except that certain situations described in law.

Статья посвящена анализу конструирования квалифицированных составов уголовных преступлений в действующем УК Украины и изучению подходов их толкования правоприменителями. В статье подчеркивается, что законодатель не имеет единого подхода в конструировании квалифицированных составов уголовных правонарушений. Отмечено, что в действующем УК Украины используются четыре основных приема законодательной техники конструирования квалифицированных составов, однако цель применения того или иного приема не является четко определенной. В результате анализа каждого вида конструкции отмечено существование ряда разногласий между буквальным значением уголовно-правовых норм того или иного вида и практикой их применения. Выяснено, что вопрос о необходимости учета всех без исключения признаков уголовного преступления основного состава при привлечения лица к уголовной ответственности, при условии наличия в содеянном им деянии признаков квалифицированного состава уголовного преступления, решается неоднозначно. В подавляющем большинстве квалификация деяний по квалифицированным составам уголовного преступления осуществляется при установке всех признаков основного состава уголовного преступления и, собственно, квалифицирующих. Однако происходят случаи, когда правоприменительная практика не учитывает отдельных признаков основного состава уголовного преступления, однако при наличии признаков, которые его квалифицируют считается возможным привлечь лицо к уголовной ответственности. Встречаются и противоположные примеры, когда буквальное толкование квалифицированных составов уголовных преступлений не требует обязательной установки отдельных признаков основного состава, однако субъекты применения таких норм в качестве обязательных признаков устанавливают те, что буквально не охвачены конструкцией квалифицированного состава. Отсутствие достаточной четкости в формулировании квалифицированных составов приводит к принятию различными субъектами противоположных решений при подобных обстоятельствах совершения общественно опасных деяний. Избежанию неоднозначности толкования квалифицированных составов уголовных правонарушений будет способствовать, во-первых, использование единого приема законодательного закрепления квалифицированных составов, а также соблюдение единого подхода в применении этих норм, а именно признаки квалифицированного состава уголовного преступления должны охватывать все признаки его основного состава, кроме случаев, которые должны быть непосредственно предусмотрены в законе.