Діяльність міліції Харківщини у 1941 році (воєнний період) (До 80-річчя початку німецько-радянської війни)

Abstract

У статті досліджено основні напрями діяльності міліції Харківщини у другій половині 1941 р., після нападу Німеччини на СРСР. Показано, як визначалася роль правоохоронних органів Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 червня 1941 року «Про воєнний стан» та інших нормативно-правових документах радянського уряду та НКВС, як відбувалося створення винищувальних батальйонів та партизанських загонів з працівників міліції, як здійснювалася масово-оборонна робота. Проаналізовано перетворення у структурі НКВС та міліції Харківщини, розкривається питання про зміни у кадровому складі міліції та завдання щодо їх підготовки. Підкреслюється, що сутність перебудови органів міліції полягала в тому, щоб усю діяльність її підрозділів підпорядкувати інтересам фронту і зміцненню тилу країни, підготувати особовий склад до участі в бойових діях проти ворога. Розкрито участь окремих підрозділів та працівників міліції у бойових діях на Харківщині.The article explores the main activities of the Kharkiv region militia in the second half of 1941, after the German attack on the USSR. It shows how the role of law enforcement agencies was determined by the Decree of the Presidium of the Supreme Soviet of the USSR of June 22, 1941 «On Martial Law» and other legal documents of the Soviet government and the NKVD, how fighter battalions and guerrilla units were created from militia officers, how mass defense work. The transformations in the structure of the NKVD and the militia of the Kharkiv region are analyzed, the issue of changes in the personnel of the militia and the tasks of their training are revealed. It is emphasized that the essence of the restructuring of the militia was to subordinate all the activities of its units to the interests of the front and the strengthening of the country’s rear, to prepare personnel for participation in hostilities against the enemy. The participation of certain units and militia officers in the fighting in the Kharkiv region has been revealed.В статье исследованы основные направления деятельности милиции Харьковщины во второй половине 1941 г., после нападения Германии на СССР. Показано, как определялась роль правоохранительных органов Указом Президиума Верховного Совета СССР от 22 июня 1941 года «О военном положении» и других нормативно-правовых документах советского правительства и НКВД, как происходило создание истребительных батальонов и партизанских отрядов из работников милиции, как осуществлялось массово-оборонительная работа. Проанализированы преобразования в структуре НКВД и милиции Харьковщины, раскрывается вопрос об изменениях в кадровом составе милиции и задачах их подготовки. Подчеркивается, что сущность перестройки органов милиции заключалась в том, чтобы всю деятельность ее подразделений подчинить интересам фронта и укреплению тыла страны, подготовить личный состав для участия в боевых действиях против врага. Раскрыто участие отдельных подразделений и работников милиции в боевых действиях Харьковской области.